Таблиця 2.3 Класифікація механічних цехів по кількості встановлених верстатів і максимальній масі оброблюваних деталей.
| Вид машинобудування | Максимальна маса оброблюваних деталей кг | Розмір цеху по кількості встановлених верстатів | ||
| малий | середній | великий | ||
| легке | До 20 | До 150 | 150 - 300 | Понад 300 |
| середнє | До 2000 | До 125 | 125 - 250 | Понад 250 |
| важке | До 30000 | До 100 | 100 - 200 | Понад 200 |
| особливо важке | Понад 30000 | До 60 | 60 - 150 | Понад 125 |
§ 4 Склад механоскладального цеху
До складу механічного цеху входять:
· виробничі відділення й дільниці;
· допоміжні відділення;
· службові й конторські приміщення;
Під виробничою структурою цеху розуміється склад виробничих дільниць, що знаходятьсчя у ньому, допоміжних і обслуговуючих підрозділів, а також форми виробничих зв'язків між ними.
Виробничі дільниці й відділення служать для розміщення обладнання й робочих місць, необхідних для здійснення технологічних процесів обробки деталей і в деяких випадках складання вузлів виробів.
Допоміжні відділення - це інструментальне хозяйство (заточувальне відділення, інструментально-роздавальна комора, комори для зберігання й видачі абразивів, пристосувань, майстерня для ремонту технологічного оснащення); ремонтне хозяйство (майстерні механічні й енергетичні, комори для запасних частин для встаткування); контрольні дільниці й приміщення; складське хозяйство (склади металу й напівфабрикатів, комори для міжопераційного зберігання деталей, склади готових деталей, комори для зберігання допоміжних матеріалів, приміщення для зберігання допоміжних матеріалів, приміщення для підготовки й розподілу СОЖ; для розподілу й регенерації мастила, приміщення цехових енергетичних і санітарно-технічних установок; дільниці збору й переробки стружки (можуть бути об'єднані або виключені).
Конторські й побутові приміщення служать для розміщення технічного або адміністративного персоналу цеху, гардеробних, курильних, їдалень, буфетів, душових, громадських організацій цеху, медичних пунктів.
Виробнича структура механічного цеху може бути технологічною, предметною або змішаною.
При технологічній структурі механічний цех спеціалізується на виконанні однорідних технологічних операцій. Обладнання розміщається в цеху по технологічних групах: дільниця фрезерних верстатів, дільниця токарських верстатів, шліфувальних. Технологічна група характерна для цехів одиничного й дрібносерійного виробництва.
При предметній структурі цех здійснює повний комплекс робіт і операцій, передбачених технологічним процесом виготовлення виробів вона характерна для цехів серійного й масового виробництв.
§ 5 Основні напрямки в технології машинобудування й питання
розробки при проектуванні механоскладальних цехів
Проектування технологічних процесів виготовлення деталей машин має мета - установити найбільш раціональний і ощадливий спосіб обробки.
При цьому обробка повинна забезпечити точність і чистоту поверхні оброблюваних виробів, правильність розташування осей, контурів і форми, тобто технологічний процес повинен забезпечити виготовлення таких деталей які забезпечать у свою чергу роботу машини.
При проектуванні технологічних процесів виготовлення деталей машин необхідно враховувати основні напрямки в сучасній технології машинобудування:
1 Можливе скорочення обробки м. різанням. Це досягається шляхом виготовлення заготовок деталей, що наближаються за формою, розмірам і якості поверхні до готових деталей. (Застосовують більш точні види лиття, штампування, порошкової металургії).
Частина точних заготовок іноді не мають потреби в механічній обробці, або піддаються механічній обробці тільки для виконання оздоблювальних операцій.
2 Застосування для механічної обробки високопродуктивного автоматизованого встаткування, агрегатних верстатів, верстатів зі ЧПК, РТК; застосування твердосплавного, металокерамічного й алмазного інструмента; швидкодіючих багатомісних пристосувань; застосування оптимальних режимів різання; скорочувати допоміжний час шляхом використання автоматичних завантажувальних пристроїв; застосування нових більше продуктивних методів обробки (електроімпульсний, ультразвуковий, термомеханічний, електроерозійний, електрохімічний, обробку складних поверхонь плазмою й ін.)
3 Застосування оброблювально - ущільнюючих методів, що забезпечують підвищення міцності, експлуатаційних властивостей і довговічності деталей (алмазне гостріння) методи тонкого пластичного деформування (розкочування, обкатування).
4 Застосування технологічних процесів формоутворення пластичним деформуванням (накочування шліців, зубів, різьблень).
5 Застосування комплексної механізації й автоматизації технологічних процесів.
РОЗДІЛ 2