Вихідні дані для проектування

 

§ 1. Вихідні дані для проектування й виробнича

програма для проектування

 

Основою для проектування цеху є його виробнича програма, складена виходячи з виробничої програми заводу (сюди додаються креслення, специфікації деталей, опис конструкцій і технічних умов, кількість виробів, вид матеріалу, вага чорний і чистий).

Залежно від типу виробництва, характеру випускає продукции, що, і стадії проектування виробнича програма може бути 3-х видів:

· точною (детальною);

· наведеною;

· умовною.

Точна виробнича програма це коли номенклатура всіх деталей, які підлягають виготовленню (включаючи запасні частини) точно встановлено й забезпечено робочими кресленнями, специфікаціями, і ТУ.

Проектування по точній програмі передбачає докладну розробку технологічних карт і нормуванням часу обробки по операціях (складна й дорога).

Такий спосіб проектування застосовується для цехів масового й крупносерійного виробництва.

При проектуванні цехів дрібного й серійного виробництва докладна розробка тех. процесів виконується тільки для основних, найбільш характерних і складних деталей.

У таких випадках проектування ведуть по типових виробах, по так називаній наведеній програмі.

Наведена програма коли всі підлягаючому виготовленню деталі умовно приводяться до декількох типових, що є найбільш характерними для кожної групи машин.

Проектування по наведеній програмі застосовується при великій і різноманітній номенклатурі виробів, а також коли повні дані є лише по основних типових змінах програми.

Наведеною програмою користуються переважно для проектування цехів дрібного й серійного, а також одиничного виробництва.

Для побудови наведеної програми задану цеху номенклатуру виробів розбивають на групи, у кожну з яких входять найбільш складні по конструкції виробу. Кожна група представляється однією типовою машиною, що і є розрахунковим представником для всіх машин даної групи.

При проектуванні по умовній програмі також вибирають представника - умовну машину, для якої й ведеться технічне проектування.

 

§ 2 Форма організації робіт

 

При проектуванні цехів треба враховувати форму організації робіт. Кожному з видів виробництва (одиничному, серійному, крупносерійному, масовому) властивні відповідні форми організації роботи й способи розташування обладнання, які визначаються характером виробу й виробничого процесу, обсягом випуску й інших факторів.

Існують наступні основні форми організації робіт:

1. По видах обладнання, властива одиничному виробництву; для окремих деталей застосовуються в серійному виробництві. (Верстати розташовуються по ознаці однорідності виробництва, тобто призначених для одного виду обробки – токарних, свердлильних, фрезерних і т.д.).

2. Предметна, властива головним чином серійному виробництву іноді застосовується й для масового. (Верстати розташовуються в послідовності технологічних операцій для однієї або декількох деталей, що вимагають однакового порядку обробки. У тій же послідовності утвориться рух деталей. Обробка деталей на верстатах виробляється партіями; при цьому час виконання операцій на окремих верстатах може бути не погоджене із часом операції на інших верстатах деталі, що виготовляє, під час роботи, зберігаються біля верстатів і потім транспортуються цілою партією. Деталі зберігаються у верстатів або на спец. площадках між верстатами, де виконується їхній контроль.)

3. Перемінно-потокова властива серійному виробництву. (Верстати розташовуються також послідовності технологічних операцій, установлених для деталей, які оброблюються на даній верстатній лінії. Виробництво йде партіями, причому деталі кожної партії можуть трохи відрізнятися одна від інший розмірами або конструкцією, що допускають обробку на одному обладнанні. Виробничий процес ведеться таким чином, що час обробки на верстаті узгоджено із часом роботи на наступному верстаті; деталі даної партії переміщаються з верстата на верстат у послідовності технологічних операцій, створюючи безперервність руху деталей по верстатах. Переналагодження верстатів, пристосувань і інструментів, а також перенастроювання виробничого процесу при переході на обробку подібних деталей інших партій забезпечуються попередньою технічною підготовкою.)

4. Прямоточна – властива масовому (крупносерійному) виробництву. (Верстати розташовуються в послідовності технологічних операцій, закріплених за певними верстатами. Деталі з верстата на верстат передаються поштучно, але синхронізація часу операцій виражається не на всіх дільницях лінії, тобто час виконання окремих операцій не завжди дорівнює (або кратно) такту, біля верстатів, у яких час виконання операції більше такту, створюються заділи неопрацьованих деталей.)

5. Безперервний потік властивий тільки масовому виробництву. (При цій формі організації роботи верстати розташовують у послідовності операцій технологічного процесу, закріпленими за певними верстатами, час виконання операцій на всіх робочих місцях приблизно дорівнює або кратно такту, завдяки чому досягається синхронізація операцій і створюється певний такт роботи для всіх робочих місць потокової лінії.)

Різновиди роботи безперервним потоком:

· робота безперервним потоком з передачею деталей простими транспортними пристроями - без тягового елемента (рольганги, сковзала, скати, похилі жолоби);

· робота безперервним потоком з періодичною подачею деталей транспортними пристроями з тяговими елементами (конвеєри, крокові - крок дорівнює або кратний такту);

· робота безперервним потоком з безперервною подачею деталей також транспортними пристроями з тяговим елементом; у цьому випадку конвеєр рухається безупинно переміщаючи деталі, які розташовано на ньому від одного робочого місця до іншого.

Із всіх розглянутих випадків роботи безперервним потоком видно, що вирішальним фактором: обслуговуючого дотримання принципу безперервного потоку, є не транспортний засіб, а такт роботи.

Таблиця 2.4 Форма організації технологічних процесів і фактори, які характеризують їх

Форми організації	Фактори
Запуск деталей	Міжопераційна передача	Технологічний процес	Розташування встаткування	Переналагодження встаткування	Синхронізація операцій	Міжопераційний транспорт, контроль
У масовому виробництві безперервно-потокові
Автоматичні лінії однодетальні	Поштучно	Поштучно	Одиничний	По ходу технологічного процесу	Не передбачається	Повна	Повна автоматизація
Безперервно-потокові лінії однодетальні	Часткова автоматизація
У масовому й крупносерійному виробництві – безперервно-потокові
Автоматичні лінії багатодетельні	Поштучно	Поштучно	Груповий	По ходу технологічного процесу	Не передбачається	Повна	Повна автоматизація
Автоматичні лінії багатодетельні переналагоджувані	Одиничний	Переналагодь-ження із зупинкою лінії
Безперервно-потокові лінії многодетальные групові	Груповий	Не передбачається	Механізація й автоматизація окремих позицій
Безперервно-потокові лінії багатодетельні переналагоджувані	Одиничний	Переналагодження із зупинкою лінії	Часткова
У крупносерийном і серійному виробництві – прямоточні
Переривчасто потокові лінії, однодетальні	Поштучно	Поштучно за допомогою транспортних засобів	Одиничний	По ходу технологічного процесу	Переналагодження окремих позицій	Часткова	Часткова механізація
Безперервно-потокові лінії, багатодетельні групові	Партіями	Груповий	Не передбачається
Перемінно-потокові переналагоджувані лінії	Транспортними партіями	Одиничний	Переналагодження із зупинкою потоку
У серійному й дрібносерійному виробництві – прямоточні й партіями
Предметно замкнуті дільниці	Поштучно	Транспортними партіями	Одиничний	По ходу техпроцесу провідної деталі	Передбачається	Не передбачається	Механізація на окремих позиціях
По типах обладнання	Партіями	Партіями	По типах обладнання		Часткова механізація

§ 3 Величина партії деталей

 

Величина партії деталей установлюється залежно від розмаїтості номенклатури виробів, що випускають, і річної кількості виробів кожного типу й розміру; кількості необхідного періодичного випуску виробів (залежить від строку замовлення); комплектності випускає продукции, що; тривалість обробки деталей і складання машин; складності, тривалості й собівартості налагодження верстатів; наявності запасу матеріалів.

При виборі величини партії деталей виникає питання про рентабельність, чим більше партія перевищує потребу в деталях на певний проміжок часу, тому що матеріал витрачений на виготовлення деталей і вкладені кошти тривалий час будуть перебувати без руху (без оберту). З іншої сторони чим більше кількість деталей у партії тим менше й витрати на налагодження верстатів доводиться на одну деталь.

Тобто величина партії повинна бути такою, щоб сполучення цих факторів було найбільш сприятливим, щоб матеріал, засоби, витрачені на одну деталь використовувалися якнайшвидше й щоб витрати на налагодження на одну деталь були мінімальними.

Партія деталей, що задовольняє цим вимогам, називається оптимальною.

Звичайно партія деталей визначається за формулою:

, (2.2)

де, — кількість деталей у партії;

— кількість деталей даній річній програмі разом із запчастинами;

— число днів на яке необхідно мати деталі для безперервної роботи складального цеху;

— число робочих днів у році.