Мета роботи
Провести візуальне спостереження за характером руху рідини в скляній циліндричній трубі при різній її швидкості, визначити числа Рейнольда і режим течії.
Загальні положення
В природі існують два принципово різних режимів руху рідини: ламінарний і турбулентний.
При ламінарному режимі рідина рухається шарувато, без перемішування її частинок, а також без пульсацій швидкості і тиску. В прямій трубі постійного перерізу усі лінії току направлені паралельно осі труби. В загальному випадку ламінарного руху форма ліній току визначається конфігурацією стінок, що обмежують потік.
При турбулентному режимі течія рідини супроводжується інтенсивним її перемішуванням, пульсаціями швидкостей і тисків. Рух окремих частинок є неупорядкованим, траєкторії їх мають різноманітний вид. Пояснюється це тим, що при турбулентному русі поряд з основним, поздовжнім переміщенням рідини, мають місце поперечні переміщення і обертальний рух окремих частинок.
Існування двох режимів руху рідини було підтверджене експериментально у 1883 році англійським вченим О.Рейнольдсом.
Досліди Рейнольдса показали, що основним критерієм для визначення режиму руху служить безрозмірне число, яке має його прізвище і визначається за формулою:
(5.1) |
де V – швидкість руху рідини;
d – діаметр труби;
υ – коефіцієнт кінематичної в’язкості рідини.
Фізичний смисл числа Рейнольдса: це є величина, пропорційна відношенню сил інерції до сил тертя, що спричинюються в’язкістю.
Число Рейнольдса, при якому ламінарний режим руху рідини переходить у турбулентний, називають критичним.
(5.2) |
Швидкість, що відповідає критичному числу Рейнольдса, має назву критична швидкість і визначається за формулою:
5.3) |
На підставі досліджень Reкр ≈ 2300. При Re < 2300 рух рідини відбувається при ламінарному режимі, при Re > 2300 – при турбулентному режимі.
Маючи швидкість руху рідини, її в’язкість і діаметр труби, можна розрахунковим шляхом визначити режим течії за формулою (5.1).
На практиці мають місце як ламінарний, так і турбулентний режими руху. Перший режим спостерігається в основному у тих випадках, коли по трубах протікають достатньо в’язкі рідини, наприклад мастила та інші. Другий має місце у водопроводах, а також у трубах, якими протікають бензин, керосин, спирти, кислоти та інші малов’язкі рідини.
Опис лабораторної установки
Установка для спостереження за режимами руху рідини (води) (рис. 5.1) складається з відкритого напірного бака 1, до якого приєднана скляна трубка 2. вода в напірний бак подається по трубці 3, яка має вентиль 4. Для підтримання в напірному бакові постійного рівня рідини передбачена зливна трубка 5. Витрата рідини через скляну трубку 2 регулюється вентилем 6. Для визначення витрати рідини вимірюється час наповнення мірної ємності 7 до заданого рівня. У верхній частині бака знаходиться ємність 8 з водним розчином фарби, яка може по трубці 9 вводитися тонкою струминкою всередину потоку води у скляну трубку 2. Витрата підфарбованої рідини регулюється краном 10. Температура води вимірюється термометром 11.
Рис. 5.1
Порядок проведення досліду.
1.Відкрити вентиль 4 і наповнити бак водою. При цьому треба слідкувати за тим, щоб рівень води в ньому був постійним.
2. Встановити невелику швидкість руху води у трубці 2 вентилем 6.
3. Відкрити кран 10 і ввести тонкою струминкою через трубку 9 водний розчин фарби всередину потоку води у трубку 2.
4. Об’ємним способом визначити витрату води, користуючись мірною ємністю та секундоміром.
5. Термометром 11 виміряти температуру води.
6. Повільно відкриваючи вентиль 6 встановити трохи більшу витрату води і повторити всі вимірювання. Провести 3-4 досліди при ламінарному режимові.
Продовжуючи збільшувати витрату води, провести ще два досліди: при перехідному режимі (струминка підфарбованої води буде мати коливальний характер), а потім при турбулентному (струминка підфарбованої рідини повністю розмита і вода в трубці 2 рівномірно забарвлена).
Обробка результатів дослідів і оформлення звіту за роботу.
а). визначити витрату води
(5.4) |
б). користуючись рівнянням об’ємної витрати знайти швидкість руху води
, | (5.5) |
де S – площа перерізу трубки (, d – діаметр трубки).
в). визначити коефіцієнт кінематичної в’язкості в залежності від температури.
г). знайти число Рейнольдса за формулою (5.1) і порівняти його з критичним. Зробити висновок про режими руху рідини.
Результати вимірювань і розрахунків занести в протокол досліджень і оформити звіт по роботі.
Протокол досліджень
Таблиця 1
№ п/п | Найменування величини | Позначення | Розмірність | Номер досліду | ||||
Мірний об'єм. Час наповнення Об’ємна витрата Площа перерізу Швидкість рідини Коеф.кінематичної вязкості Число Рейнольдса Режим руху | W t Q S v υ Re | см3 с см3/с см2 см/с см2/с - - |
Контрольні питання
1. Які існують режими руху рідини?
2. Яким критерієм визначається режим руху рідини?
3. Надайте коротку характеристику режимам руху рідини.
4. Що таке критичне число Рейнольдса і як воно визначається?
5. Від яких факторів залежить кінематичний коефіцієнт в’язкості?
6. Що таке критична швидкість руху рідини в трубопроводі?
7. Де в практиці має місце ламінарний і турбулентний режими руху рідини?