Дисципліна „Цивільне право” вивчається студентами денної форми навчання на 2,3 курсах в кінці III, V – залік; IV, VI - екзамен.
Навчання з дисципліни проходить у формі: лекцій, практичних занять, а також самостійної та індивідуальної роботи.Всього годин - 504, у т.ч. лекції -138, практичні заняття - 126, самостійна робота - 226 год, лекції перед державними іспитами – 18 год.
Метою вивчення даної навчальної дисципліни є оволодіння студентами системою знань цивільно-правової спрямованості по врегулюванню цивільних правовідносин, засвоєння понять та ознак фундаментальних інституцій цивільного права: предмет та метод цивільного права, цивільні правовідносини, учасники цивільних правовідносин, особисті немайнові відносини фізичної особи, право інтелектуальної власності, загальні положення про юридичну особу, правоздатність та дієздатність фізичної особи, право власності, захист цивільних прав та інтересів, загальні положення про зобов’язання, договір, не договірні зобов’язання, спадкування тощо.
Основні завдання курсу полягають в цілеспрямованому оволодінні студентами теоретичними знаннями з теорії загальних засад цивільного права, його положеннями, цілями, методами та застосуванням цих знань у практичній діяльності, навчити студентів ефективно використовувати в майбутній роботі отримані під час навчання знання основних приватноправових понять цивільного права, дати практичні навички по застосуванню норм права, що регулюють цивільні правовідносини, вирішенню цивільних спорів що є необхідним для практичної діяльності майбутнього юриста.
Програма складена у відповідності з системою цивільного права і ґрунтується на структурі цивільного законодавства і одночасно побудована з урахуванням певних навчально-методичних вимог, в яких знаходять відображення специфіка предмета вивчення.
Предметом вивчення є система майнових і особистих немайнових відносин, цивільне законодавство, практичні питання застосування норм цивільного права. В програмі також дотримані методичні вимоги, відповідно до яких вивчення предмета повинно починатися з загальних понять і категорій і переходити до конкретних підгалузей та інститутів цивільного права.
Виходячи з сучасних вимог Міністерства внутрішніх справ України про підвищення професійної і соціально психологічної підготовленості кадрів, забезпечення зв’язку теорії та практики у вищій школі програма передбачає:
- за методикою навчання: впровадження у викладання ефективних прийомів та засобів, які забезпечують підвищення рівня підготовки; надання студентам можливості самостійно поглиблювати знання з метою формування необхідних професійних вмінь та навичок;
- за організацією навчання: максимальну навчально-практичну спрямованість всіх видів занять та забезпечення конкретного зв’язку теоретичних положень з практичною діяльністю.
Матеріал курсу викладається з використанням наочності, порівняльного аналізу, статистичних досліджень тощо.
Організація, зміст та порядок вивчення предмету визначаються програмою.
Основними видами навчальних занять з курсу є:
- лекції;
- практичні заняття;
- індивідуальні та групові консультації.
На лекціях відбувається формування понять Загальної та Особливої частин цивільного права, дається аналіз норм цивільного законодавства України та умов їх застосування.
На практичних заняттях відбувається контроль якості засвоєного навчального матеріалу, а також відпрацювання практичних вмінь. Практичні заняття – основні види навчальних занять. Вони проводяться за основними, найбільш складними питаннями навчальної програми й призначені для поглиблення й закріплення знань студентів, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи, вироблення в них самостійного мислення, вміння аналізу явищ та процесів, навичок пошуку, узагальнення й викладення навчального матеріалу. На практичних заняттях ставляться контрольні питання, обговорюються доповіді, реферати, підготовлені студентами відповідно до плану занять й рекомендацій викладача. Доповідь носить характер стислого (7-10 хв.) і разом з тим змістовного та аргументованого усного викладення однієї з центральних проблем теми семінарського заняття.
Основними вимогами до виступу на практичному занятті є: високий науково-теоретичний рівень виступу; глибоке і всебічне розкриття змісту питання; органічний зв’язок теоретичного матеріалу з практичними питаннями; логічно злагоджений та аргументований виклад матеріалу; вміння робити обґрунтовані висновки.
Особливістю практичного заняття є те, що під час його проведення студентами розв’язуються різні проблемні задачі.
В кінці заняття викладач підводить підсумки, оцінює виступи студентів, визначає завдання на наступні заняття.
Значну роль в успішному оволодінні дисципліною „Цивільне право” відіграє самостійна робота студентів, робота з навчальною літературою, періодичними виданнями, матеріалами узагальнення судової практики (постановами Пленуму Верховного Суду України) та матеріалами судової практики (ухвалами, постановами та рішеннями в конкретних цивільних справах по спорах). Проміжні результати одержаних під час самостійної роботи знань студент може контролювати шляхом відповідей на питання.
Підсумковим контролем є залік та іспит з Загальної та Особливої частин цивільного права.
Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни:
При розрахунку успішності студентів з кожного модулю враховуються такі види робіт: аудиторна робота (семінарські, практичні, лабораторні тощо); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, виконання розрахункових завдань, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, розроблення спеціальних технічних пристроїв і приладів, моделей, комп’ютерних програм, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); модульний контроль (виконання тестів, контрольних робіт з конкретного модулю або в іншому вигляді передбаченому в робочій навчальній програмі дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").
1.Результат аудиторної роботи за конкретний модуль розраховується, як середньоарифметичне з усіх виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю та виставляється викладачем в журнали обліку відвідування занять курсантами (студентами, слухачами) окремою графою.
| Результат аудиторної роботи за модуль | = | Оцінка, яка отримана під час 1 аудиторного заняття | + | Оцінка, яка отримана під час 2 аудиторного заняття | + | Оцінка, яка отримана під час ... аудиторного заняття | + | Оцінка, яка отримана під час n аудиторного заняття | : | Кількість виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю |
2. Результат самостійної та індивідуальної роботи розраховується за такою ж формулою, як і результат аудиторної роботи та виставляється викладачем в журнали обліку відвідування занять
3. За 100-бальною шкалою максимальна кількість балів з вищезазначених видів робіт, які використовуються при розрахунку успішності курсантів (студентів, слухачів) з кожного модуля, становить:
- аудиторна робота – 25;
- самостійна та індивідуальна робота – 25;
- модульний контроль – 50.
4. Для переводу результатів вищевказаних видів робіт з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться такі коефіцієнти:
- для аудиторної роботи – 5;
- для самостійної та індивідуальної роботи – 5;
- для модульного контролю – 10.
Якщо студент має за будь-який вид робіт оцінку «незадовільно» то ця оцінка помножається на коефіцієнт, який дорівнюється 0 (нулю).
| Кількість балів набраних студентом за модуль | = | Результат аудиторної роботи за модуль | Х | + | Результат самостійної та індивідуальної роботи за модуль | Х | + | Результат модульного контролю | Х |
Формула розрахунку балів з модулю
Якщо студент бажає підвищити підсумкові бали (оцінку) з навчальної дисципліни він складає підсумковий контроль (залік). Результати складання підсумкового контролю оцінюється за 100 бальною шкалою.
5. Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються, як середньоарифметичне результатів засвоєння модулів.
| Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами вивчення модулів | = | бали набрані за 1 модуль | + | бали набрані за 2 модуль | + | бали набрані за ... модуль | + | бали набрані за n модуль | : | Кількість модулів |
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни
Підсумкові бали (оцінка) з урахуванням складання підсумкового контролю повинні визначатися, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів (оцінок) за результатами модульних контролів та балів, набраних на підсумковому контролі.
| Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами підсумкового контролю | = | Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами модульних контролів | + | Бали набрані на підсумковому контролі (екзамені) | : |
У тому випадку, коли студент на підсумковому контролі (заліку) отримав оцінку нижчу, ніж за результатами (поточного) контролю, у заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за результатами модульного контролю.
6. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з семестровим контролем у формі підсумкового модульного контролю (заліку) та підсумковим контролем – у формі екзамену, то загальний підсумковий результат визначатися, як середньоарифметичне результатів кожного семестру.
| Підсумкові бали навчальної дисципліни | = | Підсумкові бали (оцінка ) за 1 семестр | + | Підсумкові бали (оцінка ) за 2 семестр | + | Підсумкові бали (оцінка ) за ... семестр | + | Підсумкові бали (оцінка ) за n семестр | : | Кількість семестрів в яких вивчалась навчальна дисципліна |
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни, яка вивчається протягом двох і більше семестрів