Багрій як правонаступник авторських прав свого батька, відомого письменника, подала позов до спільного підприємства “Флора” про незаконне використання її права інтелектуальної власності, що виразилось у виданні СП книги батька тиражем 100 тис. екземплярів.
В процесі підготовки справи до слухання було встановлено, що за свого життя її батько передав рукопис засновнику СП для ознайомлення, і між ними велась підготовка проекту виключної ліцензійної угоди, укладенню якої перешкодила смерть автора. За заповітом автор передав всі свої права доньці, яка після вступу в права спадкоємниці уступила їх Московському видавництву “Максим”. Відповідач також пояснив, що в період підготовки договору на підставі попередньої домовленості перевів на рахунок автора обумовлену частину авторської винагороди і представив копію відповідного платіжного документу. Позивачка наполягала на тому, що договір її батьком не був підписаний і про одержання ним сум за платіжним документом їй нічого не відомо.
Яке рішення повинен винести суд? Чи має місце порушення прав інтелектуальної власності позивачки? Якщо так, які міри по їх захисту передбачає чинне законодавство?