2.2 Оцінка точності визначення елементів засічки у плані
2.2.1 Середня квадратична похибка визначення відстаней
Середня квадратична похибка відстаней визначається як функція похибок виміряних величин, що входять у формули з визначення та
,
Де - частина середньої квадратичної похибки , зумовлена похибками відповідних параметрів ( )
;
При відносній а похибці лінійних вимірювань:
= 4мм
= 4мм
Похибки вимірювання кутів :
=0.0012 = 1мм
=0. 0012 =1мм
Похибка визначення кута засічки :
=0.0032=3мм
=0.0032=3мм
Загальна похибка визначення відстаней та
; мм
2.2 Оцінка точності визначення елементів засічки по висоті
2.2.1 Середня квадратична похибка визначення висот
Середня квадратична похибка висот визначається як функція похибок виміряних величин, що входять у формули з визначення та та .
,
Де - частина середньої квадратичної похибки , зумовлена похибками відповідних параметрів ( )
;
При5мм : 3011 ; мм , м ; 0
мм
мм
Загальна похибка визначення висоти:
= 4.6мм
2.1 Визначення координат точки прямою кутовою засічкою ( при відомих координатах пунктів базису)
Похідні дані:
На початкових пунктах базису 1 і 2 з відомими координатами Xi, Yi виміряні внутрішні кути і .(рис. 1)
Координати пунктів геодезичної основи визначаються за варіантом :
209,209 м 209,209 м
225,442 м 209,209 м
Значення виміряних кутів
2. Обчислювальні роботи
2.1 Обчислення координат пункту виконують по (1):
(1)
Рисунок 1 - Схема прямої кутової геодезичної засічки.
Таблиця 1Обчислення
209,209 | + | 0,5821809 | ||||
209,209 | 62,269 | |||||
225,442 | 64,147 | |||||
209,209 | 0,000 | |||||
3,514407 | (10)+(11)+(12) | 126,416 | ||||
3,359787 | (13)/ (9) | 217,142 | ||||
0,2845430 | 217,142 | |||||
0,2976379 |
Таблиця 2Обчислення
209,209 | + | 0,5821809 | ||||
209,209 | 62,269 | |||||
225,442 | 59,529 | |||||
209,209 | -16,213 | |||||
0,2845430 | (8)+(9)+(10) / (7) | 181,360 | ||||
0,2976379 | 181,360 |
2.2.1 Оцінка точності прямої засічки:
ΔX1 = XK – X1; ΔY1 = YK – Y1; (2)
ΔX2 = XK – X2; ΔY2 = YK – Y2;
S21 = ΔX21 + ΔY21 ; S22 = ΔX22 + ΔY22 ;
(3)
(4)
де mβ - середня квадратична похибка вимірювання кутів;
S1, S2 - відстані від пункту, що визначається, до початкових;
a1, b1, a2, b2 - коефіцієнти параметричних рівнянь поправок.
3. Обчислення середньої квадратичної похибки визначення координат точки К. При обчисленні коефіцієнтів а і b лінійні величини S, , достатньо визначати з точністю до 1 м.
-0,032258 | |||||
-0,00921 | |||||
+0,000296 | |||||
-0,0002974 | |||||
0,0000014 | |||||
ΔX1 = XK – X1; | +8 | 4,94 | |||
ΔY1 = YK – Y1; | -28 | 0,000085 | |||
ΔX2 = XK – X2; | -8 | 0,000085 | |||
ΔY2 = YK – Y2; | -28 | (26)+(27) | 0,00017 | ||
ΔX21 | 0,00104 | ||||
ΔY22; | 0,00104 | ||||
S21=(11)+(12) | (30)+(29) | 0,00208 | |||
ΔX22 | 24,40 | ||||
ΔY22 | 0,000006967 | ||||
S22 = (14)+(15) | 0,000085 | ||||
-0,032 | 0,0096м | ||||
+0,00922 | 0,00026м |
Остаточні значення похибок за напрямами:
- по осі Х - = 0,0026м ; по осі Y - 0,0092м
- абсолютна - 0,0095м
4.Оцінка точності за спрощеною формулою:
; (5)
0,011м
Порівняння похибок при використанні залежностей (4) та (5) показує ,що у даному випадку при застосуванні спрощеної формули (5) абсолютна похибка визначається з відносною похибкою %.
2.2 Визначення координат точки ОБЕРНЕНОЮ кутовою засічкою
Початкові дані.
Координати початкових пунктів :
Х1 = 193,910 м ; Х2 = 216,301 м ; Х3 = 236,601 м.
Y1 = 182,151 м ; Y2 = 181,772 м ; Y3 = 181,452 м.
Значення виміряних кутів:
Варіант 1 : 1 = 430 5910011 , 2 = 3000710011.
Варіант 2: 1 = 300 581 0011, 2 = 4001810011.
Рисунок - Схема зворотної кутової засічки.
Послідовність виконання роботи.
2. Обчислити координати пункту по формулах:
m = X1 + (Y1 - Y2) ctgв1 ;
n = Y1 + (X2 - X1) ctgв1 ;
;
;
:
;
де X1, Y1, X2, Y2, X3, Y3 - координати початкових пунктів, нумерація яких повинна зростати по ходу годинникової стрілки щодо пункту, координати якого визначаються;
β1, β2 – виміряні кути.
2.3. Оцінка точності визначуваного пункту К по формулах:
ΔΥ1 = Υ1 - ΥΚ ; ΔΥ2 = Υ2 - ΥΚ ; ΔΥ3 = Υ3 - ΥΚ ;
ΔY1 = Y1 - Yk; ΔY2 = Y2 - Yk; ΔY3 = Y3 - Yk;
S= ΔX+ ΔY; S= ΔX+ ΔY; S= ΔX+ ΔY;
MK =
де mβ - середня квадратична погрішність вимірювання кутів теодолітом.
При обчисленні коефіцієнтів а і b лінійні величини S, ΔX, ΔY достатньо визначати повністю до 1 м.
2.4. Викреслити схему засічки в масштабі 1:1000 (або 1:2000, з нанесенням координатної сітки).
3 . Побудова еліпса похибок положення пункту, що визначається
3.1 Еліпс похибок найповніше і строго характеризує точність положення пункту.
Елементи еліпса погрішностей (рис.2) обчислюються по наступних формулах:
tg 2Θ = (4)
q = (5)
А =
B = ; (6)
, (7)
де Θ - дирекційний кут великої осі еліпса похибок;
А і В - відповідно велика і мала напівосі еліпса, м;
МН - середня похибка (зсув) пункту по заданому напряму, м;
α - дирекційний кут цього напрямку;
- кут між великою напіввіссю еліпса і даним напрямом.
3.2. Послідовність виконання роботи.
Для пункту, координати якого визначені кутовою засічкою побудувати еліпс похибок в наступному порядку:
- по формулах (3) визначити кореляційний момент КХУ і погрішності КХХ і КYY;
- по формулах (5) - (7) обчислити елементи еліпса похибок;
- по одній з формул (6) визначите положення двох-трьох проміжних точок еліпса (які не лежать на його осях) з інтервалом 20-250;
- викресліти еліпс похибок у масштабі 1:2 (або 1:3).
Креслення еліпса можна сумістити із схемою зворотної засічки.
Таблиця 1 Обчислення координат у зворотній кутовій засічці
№ | Параметр | Значення | № | Параметр | Значення |
Х1 | 193,910 м | ctgβ2 | 1,7239348 | ||
Y1 | 182,151 | (15)х(17) | -0,552 | ||
Y2 | 181,772 | (18) - Х3 | -237,153 | ||
(Y1 – Y2) | +0,379 | (19) + m (чисельн) | -42,851 | ||
tgβ1 | 0,96512677 | Х3 - Х2 | +20,300 | ||
ctgβ1 | 1,0361341 | (22) х ctgβ2 | +34,995 | ||
(Y1 – Y2) ctgβ1 | +0,392 | (21)+ Y3 – n (знамен) | +11,097 | ||
m | 194,302 | = (20) / (23) | -3,861494 | ||
X2 | 216,301 | -21,999 | |||
(X2 – X1) | +22,391 | +23,597 | |||
(X2 – X1) ctgβ1 | +23,200 | -91,050 | |||
n | 205,351 | 15,910 | |||
Х3 | 236,601 | -7,105 | |||
Y3 | 181,452 | +27,436 | |||
Y3-Y2 | -0,320 | 209,196 | |||
tgβ2 | 0,5800684 | 209,207 |
Таблиця 2 Оцінка точності у зворотній кутовій засічці
№ | Параметр | Значення | № | Параметр | Значення |
ХК | ΔХ23 | ||||
YK | ΔY3 | -28 | |||
Х1 | ΔY23 | ||||
Y1 | S23 | ||||
Х2 | А1 | -0,028019 | |||
Y2 | А2 | -0,034150 | |||
Х3 | А3 | -0,018219 | |||
Y3 | В1 | -0,015828 | |||
ΔХ1 | -15 | В2 | +0,008846 | ||
ΔХ21 | В3 | +0,018014 | |||
ΔY1 | -27 | +0,006130 | |||
ΔY21 | -0,024674 | ||||
S21 | +0,015931 | ||||
ΔХ2 | +7 | 0,0091676 | |||
ΔХ22 | |||||
ΔY2 | -27 | +0,000056197 | |||
ΔY22 | -0,00039308 | ||||
S | 0,000449 |
Продовження таблиці
ΔХ3 | +27 | =(34) (37) | 3,089 | ||
9,54 | (48) | 0,00003052 | |||
0,0006088 | -0,000151 | ||||
0,0000842 | +0,000146 | ||||
(40)+(41) | 0,0006920 | (50+(51) | +0,0000050 | ||
=(42)/ (39) | 0,0000726 | (52)/ (39) | 0,000000524 | ||
0,0000726 | MK = | 0,010м | |||
0,0000375 | 0,0085м | ||||
0,0002537 | 0,0055м | ||||
(45)+(46) | 0,0002912 | ||||
(47/ (39) | 0,00003052 |
Таблиця 3 Визначення елементів еліпса похибок
№ | Параметр | Значення | № | Параметр | Значення |
0,0000726 | 0,5000 | ||||
0,000000524 | А2 | 0,00007225 | |||
0,00003052 | 0,00003612 | ||||
0,000001048 | 0,707107 | ||||
0,000042076 | 0,5000 | ||||
(4)2 | 1,098х 10 -12 | В2 | 0,00003136 | ||
(5)2 | 1х 10 -9 | 0,00001568 | |||
0,0000408 | 0,0072м | ||||
0,00010312 | 0,0249073 | ||||
(8)+(9) | 0,00014392 | 1,4260 | |||
0,0085м | 00,713 | ||||
0,0056м | |||||
0,707107 |
Рисунок - Схема побудови еліпсу похибок
Рисунок - Елементи еліпса похибок.
3.3 Спрощена оцінка точності оберненої кутової засічки
Рисунок - До спрощеної оцінки точностї
Середню квадратичну похибку визначення положення точки зворотною кутовою засічкою у РГР визначають за формулою :
Значення параметрів формули визначають графічно за схемою:
;22; 20; 31,1; 28.3 ; 39,1.
ПРИКЛАД
2.3. Визначення координат точки зворотною лінійною засічкою
У зворотній лінійній засічці початковими даними є координати пунктів 1 і 2; вимірюваними даними є відстані , (відносна помилка вимірювання відстаней ); визначувані дані - координати точки P.
Початкові дані:
Координати настінних пунктів розбивочної основи
X1 =193,910; X2 = 216,301; X3 =236,601;
Y1 = 182.151 ; Y2 = 181,772 ; Y3 = 181,450;
Виміряні відстані
S1 = 31.085 + ; S2 = 28.341 + ; S3 = 38.998 + ;
Рисунок - Схема лінійна засічки
Порядок рішення задачі
1. З рішення зворотної геодезичної задачі визначити:
1.1 значення базису засічки - відстань між настінними пунктами, до яких вимірювалися відстані ( 1 і 2 (або іншими по варіанту)
.
1.2 дирекційний кут базису засічки (або по варіанту):
1.2.1 обчислюють румб базису: ;
1.2.2 по знаках приростів координат і визначають чверть, до якої відноситься румб, і обчислюють дирекційний кут, використовуючи залежність між дирекційними кутами і румбами
2. Виконати рішення трикутників 12Р( або інших по варіанту) по формулах:
2.1 у трикутнику 12P по теоремі косинусів обчислити кути в1 і в2,
;
.
2.2 обчислити кут γ цього ж трикутника ;
2.3 обчислити дирекційні кути сторін 1Р і 2Р:
точка Р праворуч від лінії 1-2
; .
точка Р зліва від лінії 1-2
;
3. обчислити дирекційний кут напряму 2-1:
;
4. вирішити прямі геодезичні задачі:
4.1 з пункту 1 на точку P
,
,
4.2 з пункту 2 на точку P
;
Таблиця - Рішення лінійної засічки
№ | Параметр | Значення | № | Параметр | Значення |
193,910 | 0,4773420 | ||||
216,301 | 610.48805 | ||||
600.51834 | |||||
182,151 | 0,4921450 | ||||
181,772 | 0,8705133 | ||||
+ 15,298 | |||||
+ 22,391 | + 27,059 | ||||
- 0,379 | 209,209 | ||||
(7)2 | 501,35688 | 209,210 | |||
(8)2 | 0,143641 | 1790.0302 | |||
22,394 | - | -163,0595 | |||
501,4912 | (33)+(12) | 338,4317 | |||
31,084 | 1269,29 | ||||
966,2151 | 0,2666307 | ||||
28,340 | 740.5361 | ||||
803,1556 | |||||
- 0,01692643 | -0,250281 | ||||
Пн-Зх: 00,96972 | 0,9681730 | ||||
3590,0302 | -7,093 | ||||
1392,190 | +27,438 | ||||
- | 163,0595 | 209,208 | |||
(21)+(12) | 664,5507 | 209,210 |
Допустима розбіжність координат і по двох рішеннях 0,010 м;
Розбіжність координат і по двох рішеннях не перевищує 0,005 м;
5. Оцінка точності
5.5 Помилку положення точки P у РГР обчислюють по формулі:
м ;м
430.976
=0,694356 ; 0,0123м