Визначення розрахункових витрат

 

Водовідведення розраховують на відведення стояків, що утворені при споживанні загальної (холодної і гарячої) води , л/с. Максимальну за секунду витрату стічних вод qs , л/с, на відповідних дільницях мережі водовідведення розраховують:

а) при загальній за секунду витраті води ≤ 8 л/с в мережах холодного і гарячого водопостачання, що обслуговують групу санітарних приладів, за формулою:

qs = qtot + qs0; (8)

 

б) при > 8 л/с за формулою:

qs = qtot . (9)

 

Загальну витрату води qtot , л/с , визначають за формулою (1), приймаючи загальну (холодної і гарячої) витрату води санітарним приладом л/с, додаток 3 або [1, дод.3].

qtot = 5 ∙ qtot0 ∙ α, (10)

де: qtot0 – загальна витрата води (холодної та гарячої), л/с, санітарно-технічним приладом (арматурою), який приймаємо за додатком 3; α – коефіцієнт, який визначається по номограмі, в залежності від загальної кількості приладів на розрахунковій ділянці та імовірності їх дії [1, дод.4, табл. 1]:

(11)

де: qtothr,U – загальна норма витрати води (холодної та гарячої), л/год, споживачами в годину найбільшого водоспоживання, приймаємо згідно з додатком 3.

Витрату стоків від санітарного приладу , л/с, необхідно брати найбільшу з числа тих приладів, від яких відводе стоки відповідна дільниця мережі.

Гідравлічний розрахунок умовно горизонтальних трубопроводів виконують з метою знаходження їх діаметрів і швидкостей стоків при заданій витраті стоків на дільниці. Призначити швидкість руху стоків V, м/с, і наповнення трубопроводів H/d необхідно таким, щоб була виконана умова:

V ∙ (H/d )0,5 ≥ К, (12)

де: К = 0,5 – для трубопроводів з пластмасових і скляних труб; К = 0,6 – для трубопроводів з інших матеріалів, у т.ч. з чавуну.

З метою забезпечення самоочищення трубопроводів швидкість руху стоків повинна бути не менше 0,7 м/с, наповнення трубопроводів – не менше 0,3 .

Гідравлічний розрахунок умовно горизонтальних каналізаційних трубопроводів діаметром до 500 мм з різних матеріалів виконують по номограмі [1, дод. 9] або по таблицям [7]. Шорсткість внутрішньої поверхні труб n' необхідно приймати: чавунних – 0,0134, керамічних – 0,013, азбестоцементних – 0,012, пластмасових – 0,011 [8, c.291].

Дільниці мережі, на яких неможливо виконати умову (12), називають нерозрахунковими. Нерозрахункові дільниці трубопроводів діаметром 40 і 50 мм необхідно прокладати з похилом 0,03 00/0, а діаметром 85 і 100 мм – 0,02 00/0.