На аксонометричній схемі (рис. 3) встановлюємо, що розрахунковим напрямком є послідовно з’єднані ділянки трубопроводу від введення до самого віддаленого стояка В1-8 і до мийки, яка розташована на п’ятому поверсі. Розбиваємо розрахунковий напрямок на ділянки, нумеруємо та визначаємо їх довжини. Результати розрахунків зводимо в табл. 1. Визначаємо число санітарно-технічних приладів N, які обслуговують кожну ділянку. Визначаємо площу кожної житлової кімнати та її значення записуємо на плані типового поверху (рис. 1). За формулою (3) визначаємо U- кількість споживачів води (мешканців) на розрахунковій ділянці, приймаючи норму житлової площі на одного споживача (мешканця) Fн = 9 м2.
Ділянки 1-2, 2-3, 3-4, та 4-5 обслуговують мешканців однієї квартири в кількості:
U = 59,45 / 9 = 6,6 мешканця.
Ділянка 5-6 обслуговує мешканців двох кімнат в кількості:
U = 2 * 59,45 / 9 = 13,2 мешканця.
За формулою (2) визначаємо імовірність дії санітарно-технічних приладів на кожній ділянці мережі. При чому, імовірність дії санітарно-технічних приладів на ділянках 1-2, 2-3, 3-4, та 4-5, які обслуговують одну квартиру, приймаємо однаковою:
де: 10 – норма витрати холодної води, л, мешканцем за годину найбільшого водоспоживання, приймають за додатком 3 або [1, дод. 3];0,2- норма витрати холодної води, л, одним приладом, приймають за додатком 3 або [1, дод. 3].
Імовірність дії санітарно-технічних приладів на ділянці 5-6:
Визначаємо значення Рс*N для кожної ділянки:
ділянка 1-2: 0,0229*1=0,0229;
ділянка 2-3: 0,0229*2=0,0458 і т.д.
За [1, дод. 4, табл. 2] (методом інтерполяції) визначаємо величину α:
ділянка 1-2: α = 0,222;
ділянка 2-3: α = 0,266 і т.д.
За формулою (1) визначаємо максимальну секундну витрату холодної води на розрахункових дільницях мережі:
ділянка 1-2: qс = 5*0,2*0,222=0,22 л/с ;
ділянка 2-3: qс = 5*0,2*0,266=0,27 л/с і т.д.
За [11] на кожній дільниці визначаємо діаметр трубопроводу, швидкість води та втрати напору на 1 м трубопроводу (1000і), мм.
За формулою (4) визначаємо втрати напору на тертя та місцевих опорах, на кожній дільниці:
ділянка 1-2: Нtot,l =449,8*0,9*(1+0,3)/1000 =0,526 м;
ділянка 2-3: Нtot,l = 673,1*0,9*(1+0,3)/1000=0,788 м і т.д.
Підсумувавши втрати напору на всіх ділянках, отримаємо суму їх в мережі внутрішнього водопроводу холодної води по розрахунковому напрямку ∑Нtot,l = 8,87 м.
Втрати напору на введенні визначаємо також за формулою (4), але Klприймаємо рівним 0:
Нввед = 0,40 м.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.
Підбір лічильника води.
Визначаємо середньогодинну витрату холодної води за добу найбільшого водоспоживання мешканцями будинку за формулою (5):
.
Приймаємо крильчастий лічильник ВК.
За додатком 4 підбираємо діаметр лічильника. Визначена нами середньогодинна витрата холодної води за добу найбільшого водоспоживання qсТ = 1,15 м3/год не повинна перевищувати експлуатаційну витрату води лічильника. Для виконання цієї умови підходять всі лічильники діаметром умовного проходу 20 мм і більше. При розрахованій витраті води для всього будинку qс = 1,49 л/с цим вимогам, як визначено попереднім розрахунком, будуть задовольняти лічильники діаметром умовного проходу 40 мм і більше.
Приймаємо лічильник dу = 40 мм, його гідравлічний опір S = 0,505 м/(л/с)2. визначаємо витрати напору в лічильнику Нліч = 0,505*1,492=1,12 м, що менше ніж 2,5. Умову виконано.
Визначення вимагаємого напору в міському водопроводі.
За формулою (7) визначаємо втрати напору на введенні (від міського водопроводу до будинку) та у внутрішньому водопроводі по розрахунковому напрямку:
∑Н = 0,40 + 1,12 + 8,87 = 10,39 м.
За формулою (9) визначаємо геометричну висоту подачі води:
Нгеом = 80,000 + (5 - 1) * 3,2 + 1,05 – 78,500 = 14,95 м.
де 1,05 – висота розміщення вісі змішувача (диктуючого водорозбірного пристрою) у мийниці (за додатком 1).
За формулою (8) визначаємо вимагаємий напір в міському водопроводі:
Нвим = 14,95 + 10,39 + 2,0 = 27,34 м,
де Нf = 2 – вільний напір у мийниці зі змішувачем (додаток 1).
Порівнюємо вимагаємий напір з гарантійним Нгар:
30 – 27,34 = 2,66 < 3,0 м.
Умову (10) виконано.