Групова злочинність може розглядатися як нижча (найпростіша) форма організованої злочинності. Потрібно розрізняти види злочинних груп, регламентовані криміналь-
ним законодавством, їхні відмінні ознаки, а також вміти охарактеризувати їхню порівняльну суспільну небезпеку.
Для кримінологічної характеристики організованої злочинності істотні: дані про поширеність організованої форми злочинної поведінки, різних видів злочинів і різних соціально-демографічних груп злочинців; дані про кількість учасників злочинних груп; про співвідношення організованої і рецидивної злочинності; про кримінологічну типоло-
гію злочинних груп.
Звертаючись до понять організованої злочинності «організований злочин» і «організована злочинність», необхідно, насамперед, розібратись у їхньому співвідношенні та розмежуванні й виділити три рівні організованості у злочинності:
1) організовані злочинні групи, не пов'язані між собою;
2) стійкі ієрархічні злочинні групи зі складним внутрішнім розподілом ролей, прав і обов'язків;
3) організації злочинного середовища чи об'єднання, взаємодія ієрархічних злочинних груп, їхній зв'язок з офіційними соціальними структурами. На основі узагальнення
різних підходів до ознак організованої злочинності, істотно при цьому розрізняти два види організованої злочинності загально кримінальну і господарсько-посадову, а також за-
своїти, що такими є:
- стабільність, стійкість, тривалість і сталість злочинної діяльності;
- складна ієрархічна система організації злочинної діяльності;
- значна територіальна поширеність злочинної діяльності;
- розмаїтість злочинної діяльності за видами вчинених злочинів;
- зрощування загальнокримінальної і господарсько-посадової злочинної діяльності («тіньова» економіка);
- зв'язок злочинної діяльності з офіційними структурами органів державної влади і управління (корупція);
- наявність матеріального фонду для забезпечення злочинної діяльності («общак»).
З урахуванням названих вище ознак організованої злочинності визначається і її суспільна небезпека, головними проявами якої можна вважати:
- порушення соціальних норм громадського життя, дезорганізацію економіки, значний матеріальний збиток, заподіюваний окремим особам, господарським структурам,
державі;
- значну соціальну дезорганізацію, що викликає занепокоєння населення;
- розтління структур влади, державного апарату.
При з'ясуванні причин зростання організованої злочинності та її вкрай несприятливих тенденцій слід виходити з того, що вони складалися об'єктивно через негативні наслідки радикальних економічних, політичних, соціальних перетворень, що відбуваються в державі, порушень і перекручень загальновизнаних правил і норм соціального буття, допущених тоталітарним режимом у всіх сферах життя нашого суспільства, безперспективності соціалістичного ладу, що існував тривалий період.
Визначаючи основні напрями профілактики організованої злочинності, необхідно виділити загальносоціальні заходи, здійснювані різними державними і суспільними структурами, і спеціально-кримінологічні заходи, особливо ті, що входять до компетенції правоохоронних органів, а також їхню нормативно-правову регламентацію.