Творчо- аналітичне завдання
1.Складіть схему системи злочинів, які передбачені ІІІ розділом --Особливої частини Кримінального кодексу України.
2.Прокоментуйте цю схему, звертаючи увагу на об’єкт цих злочинів.
3.Законспектувати, проаналізувати та прокоментувати зміст положень Конституції України, які закріплюють характеристики прав та свобод людини та громадянина, які знайшли відповідну регламентацію в положеннях розділу ІІІ Особливої частини Кримінального кодексу України.
Теми рефератів:
1. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми
2. Захоплення заручників. Особливості кваліфікації.
3. Кримінальна відповідальність за викрадення дорослої та малолітньої особи.
Методичні рекомендації
Одним із показників набуття Україною ознак сучасної цивілізованої держави є нормативне визначення пріоритетів в ієрархії тих соціальних цінностей, які становлять основу життєдіяльності людського суспільства. У загальній формі таке визначення дано в Конституції України, ст. 3 якої, зокрема, проголошує: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Конституцією України в ст.ст. 29 і 33 надане право людини на волю, у тому числі волю пересування, вільний вибір місця проживання. Ст. 3 Основного закону відносить до вищих соціальних цінностей в Україні честь і гідність людини, відносить їх до благ, захист яких є головним обов’язком держави. Одним із засобів державного захисту волі, честі і гідності людини є їхня кримінально-правова охорона. Кримінальна відповідальність за посягання на ці блага встановлена у розділі ІІІ Особливої частини КК.
Об’єктами розглянутих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують особисту волю, честь і гідність людини. Особиста воля як об’єкт злочинів, передбачених розділом III Особливої частини КК, являє собою невід’ємне право людини на вибір місцеперебування, пересування, проживання. Під честю варто розуміти суспільну оцінку особистості з моральних позицій, властивих в ідеалі членам суспільства. Гідність - це самооцінка людини, що базується на його моральних ідеалах і цінностях.
Специфіка даного розділу полягає в тому, що усі вхідні в нього злочини мають основним безпосереднім об’єктом особисту волю людини. Честь і гідність основними безпосередніми об’єктами цих злочинів не виступають, а можуть лише бути додатковими об’єктами злочину, передбаченого ст. 149 КК - «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини».
Об’єктивна сторона злочинів проти волі, честі і гідності особи характеризується тільки здійсненням активних дій, крім при цьому можливість їхнього здійснення шляхом бездіяльності. Основні склади розглянутих злочинів сформульовані як формальні, моментом закінчення яких є здійснення зазначених у них дій незалежно від наслідків, що наступили. І лише кваліфіковані склади окремих злочинів проти волі, честі і достоїнства особистості передбачають як обов’язкову ознаку настання суспільно небезпечних наслідків (настання тяжких наслідків - ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 151 КК, а також заподіяння істотної шкоди здоров'ю, фізичному чи розвитку освітньому рівню дитини (ч. 2 ст. 150 КК).
Суб’єктивна сторона даних злочинів характеризується провиною у формі прямого наміру. Відношення до суспільно небезпечних наслідків, передбаченим у ряді кваліфікованих складів злочинів, може бути як навмисним, так і необережним. Мотиви вчинення злочинів на кваліфікацію не впливають, за винятком підміни дитини (ст. 148 КК), що визнається злочином лише за умови його здійснення з корисливих чи інших особистих спонукань. Для окремих злочинів даного розділу обов’язковою ознакою є наявність спеціальної мети, наприклад, спонукання родичів затриманої, державної чи іншої установи, підприємства чи організації, фізичної чи службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника (ст. 147 КК).
Суб’єктом виступає фізична осудна особа, що досягла 16 років, а при здійсненні захоплення заручників (ст. 147 КК) - що досягло 14 років.
Об’єктами злочинів цієї групи є воля і недоторканість особи, особиста безпека людини, а також нормальний фізичний і моральний розвиток дітей і підлітків. Додатковим об’єктом може виступати здоров’я потерпілого.
Суб’єктивна сторона всіх злочинів даної групи характеризується провиною у формі прямого умислу. Мотиви їхнього здійснення на кваліфікацію не впливають. Відношення до наслідків, передбаченим у зазначених кваліфікованих складах злочинів, може бути як умисним, так і необережним.
Суб’єкти злочинів проти волі і недоторканості особи за видом загальні, крім злочину, передбаченого ст. 151 КК України.
При вивченні теми “Злочини проти волі, честі та гідності особи” студентам необхідно детально проаналізувати зміст положень Конституції України, які закріплюють характеристики невід’ємних прав та свобод людини та громадянина та, які знайшли відповідну регламентацію у положеннях розділу ІІІ Особливої частини Кримінального кодексу України.
Студенти повинні уяснити, що злочини проти волі особи скоюються тільки з прямим умислом за мотивом: помста, ревнощі, особливі неприязні стосунки, користь, інша особиста зацікавленість. Також треба приділити особисту увагу об’єкту цих злочинів та пам’ятати, що безпосередній об’єкт цих злочинних посягань може бути подвійним (основний об’єкт – воля особи, а додатковий – здоров’я, життя особи).