ВИСНОВКИ

ВИСНОВКИ. Офцйний процент безробття в Укран 6-7 , де на протяз 70 рокв панувала деологя повно зайнятост, сприйматься болсно. Становище погршуться у звязку з практичною невдпрацьованстю механзмв допомоги безробтним та убогстю коштв, як держава може надати на ц цл. Але за мжнародними стандартами подбна норма безробття не катастрофчною. Крм того, питання мститься не в самому рвн безробття, а в тому, як процеси та тенденц воно вдобража.

За однаковим офцйним показником може приховуватися принципово рзна ситуаця у сфер зайнятост. Мова де про середнй промжок часу на протяз якого людина не ма оплачувано роботи а також про характерне для Украни явище довгостроково неоплачувано вдпустки. Однак, у всякому випадку полтика зайнятост повинна бути пдпорядкована головнй стратегчнй задач надання кожному працездатному члену суспльства не роботи взагал, а можливост в найбльший мр розвинути реалзувати свй потенцал, отримуючи при цьому гдну винагороду за свою працю.

Полтика допомоги безробтним органчною частиною ц стратег це визнача основн напрями. Особлива увага повинна придлятися, по-перше, довгостроково безробтним, оскльки мова де про можливу втрату накопиченого людського капталу головно складово нацонального багатства будь-яко крани, по-друге, молод, тому що у не потенцал набуття ефективного використання людського може бути не реалзований, по-трет, квалфкованим спецалстам як найбльш дорогоцнно категор працвникв.

Що стосуться Украни, то для не реальну небезпеку явля деградаця структури робочих мсць людського потенцалу в результат скорочення зайнятост у галузях, що потребують прац високо якост, збльшення зайнятост в торгвл та посередницько дяльност переважно у неформальному сектор. Крм того, характерним збльшення довгострокового безробття. На цих проблемах повинна, на мй погляд, зосередиться державна полтика зайнятост, яка по сут на сьогодн явля собою пасивн заходи по виплат мзерно допомоги по безробттю.

Уявляться, що можна запозичити окрем мри та програми, що використовуються в державах з розвинутою економкою. Бльшсть з них виключаючи Швецю бльшу частину коштв, вдпущених на програми зайнятост, витрачають на заходи пасивного характеру виплату допомоги по безробттю. Разом з тим спостергаться тенденця до посилення рол активних мр. Однак, не вс з них можуть бути використан в Укран. Так, активн мри, спрямован на регулювання попиту на працю, вимагають величезних фнансових витрат, тому х застосування на Укран можливе лише в районах осередкового безробття.

Мова зокрема йде про виплату пдпримствам, що надають роботу визначеним контингентам робочо сили, на обмеженому промжку часу субсдй, що покривають частину заробтно платн цих працвникв. Як звичай, подбн заходи використовуються щодо найму довгостроково безробтних та молод. Як результат полпшуться вдповднсть структури попиту пропозиц прац, що знижу природню норму безробття. Привабливим, але дорогим засобом прям державн вкладення у створення нових робочих мсць. Безумовна перевага адресний характер.

При наявност хоча б мнмальних коштв так програми найбльш рацонально використовувати на фнансування нфраструктурних проектв дорог, моств, у тому числ у сльськй мсцевост. Це не тльки дозволя надати роботу населенню, але й да мпульс розвитку господарчо дяльност регона, що в свою чергу може дати додатков можливост зайнятост. Прям державн вкладення у створення робочих мсць корисно спрямувати також на цльов програми сприяння зайнятост осб з обмеженою працездатнстю.

Значно кращу перспективу в укранських умовах, на мй погляд, можуть мати заходи, спрямован на комплексне регулювання попиту пропозиц прац. Центральне мсце серед них займа рацональне використання гнучких форм зайнятост. На заход в останн десятирччя така форма зайнятост розвиваться дуже швидко. Зявилися нов категор працвникв, що традицйно працюють у визначенй фрм, але зайнят неповний робочий час або, що працюють тимчасово на рзних роботодавцв.

Цей процес, одначе, неоднозначний нердко походить достатньо болсно. Тому необхдно проаналзувати наслдки гнучких форм зайнятост в Укран та вдпрацювати адекватн заходи регулювання ц сфери.