Основним безпосереднім об'єктом є нормальна діяльність виправних установ по виконанню покладених на них завдань, пов'язаних із виправленням засуджених і запобіганням вчиненню ними нових злочинів, а також встановлений порядок відбування покарання у виді позбавлення або обмеження волі. Таке посягання може також полягати в нанесенні тілесних ушкоджень в знущанні та глумлінні над потерпілими, а тому тут слід виділяти і додатковий об’єкт – життя, здоров’я, честь та гідність особи.
Обов’язковою ознакою цього складу є наявність потерпілої особи. Потерпілими тут можуть бути: 1) особи, які засуджені до позбавлення або обмеження волі і, які відбувають це покарання у виправних установах; 2) представники адміністрації цих установ. Під представниками адміністрації в ст.392 КК України розуміються як службові особи, які наділені правом застосовувати заходи заохочення та стягнення щодо засуджених, так і інші особи, які виконують певні функції у виправних установах – військовослужбовці внутрішніх військ, особи, що забезпечують медичне обслуговування, культурно-освітню роботу, професійно-технічне навчання, а також інженерно-технічний персонал.
Із об'єктивної сторони злочин може бути вчинений в таких формах: 1) тероризування засуджених; 2) напад на адміністрацію; 3) організація з метою тероризування чи нападу організованої групи; 4) активна участь у такій організованій групі.
Тероризування може проявитися у застосуванні насильства або погрозі його застосування, глумлінні та знущанні над засудженими з метою примусити відмовитись від сумлінного ставлення до праці, додержання вимог режиму, помсти за виконання громадських обов'язків тощо. Такі дії можуть вчинятись із метою підкорити засудженого, примусити його виконувати певні вимоги та примхи.
Нападом на адміністрацію є вчинення насильницьких дій (зв’язування, відбирання зброї, нанесення побоїв) або погрози їх вчинення у зв'язку із законною службовою діяльністю її представників при наявності реальних підстав побоювання негайного виконання цієї погрози. Метою такого нападу є припинення законної службової діяльності або помста за неї. Якщо напад на адміністрацію чи тероризування засуджених поєднанні із умисним вбивством або тяжким тілесним ушкодженням, це слід кваліфікувати за сукупністю ст.392 КК України і відповідно ст. 115 КК України або 121 КК України.
Тероризування і напад вважаються закінченим злочином з моменту вчинення вказаних дій.
Місцями можливого вчинення дій, пов’язаних із тероризуванням засуджених або нападом на адміністрацію, є територія установи, де вони відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі (виправні центри, колонії, місця праці засуджених) та інші місця (транспортний засіб під час етапування засудженого).
Під організацією організованої групи слід розуміти створення групи (3 і більше осіб), з метою вчинення нападів на адміністрацію або тероризування засуджених.
Під активною участю у такій групі слід розуміти будь-які форми діяльності такої групи з метою тероризування засуджених і нападу на адміністрацію (підбурювання засуджених на такі дії, розробка планів вчинення злочину, підшукування знарядь для його вчинення тощо).
Злочин у вказаних двох формах вважається закінченим з моменту організації організованої групи або вчинення дій, що свідчать про активну участь у такій групі.
Для закінчення даного складу злочину в цілому, достатньо вчинення однієї із 4-ьох дій.
Суб'єктивна сторона усіх форм злочину характеризується прямим умислом.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним може бути особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі.