За ч.1 ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження – це таке ушкодження, яке є небезпечним для життя у момент заподіяння або таке, що спричинило втрату органу чи його функцій, психічну хворобу, переривання вагітності чи іншого тривалого розладу здоров’я, що поєднаний із стійкою втратою працездатності більш ніж на 1/3, чи непоправне знівечення обличчя.
Небезпечним для життя в момент заподіяння є таке тілесне ушкодження, яке за звичайного перебігу здатне призвести або призводить до настання смерті і лише вчасна та належна медична допомога відвертає цей наслідок (проникаюче поранення грудної клітини, перелом основних склепінь черепа, відкриті переломи і ін.).
Під втратою органу чи його функцій слід розуміти:
1) втрату зору;
2) втрату слуху;
3) втрату руки чи ноги;
4) втрату язика;
5) втрату репродуктивної здатності.
Ч.2 ст.121 КК України як одну із кваліфікуючих ознак передбачає настання смерті потерпілої особи в результаті тілесних ушкоджень. Певними особливостями цього виду тілесного ушкодження є об’єктивна і суб’єктивна сторони.
Із об’єктивної сторони для нього характерні два види наслідків:
1) обов’язковий (необхідний) – тілесні ушкодження у вигляді порушення анатомічної цілісності організму.
2) віддалений (похідний) – смерть потерпілої особи.
У зв’язку з цим специфічним є і причинний зв’язок, який в першому випадку існує між заподіяним ушкодженням і його наслідками, а в другому – між наслідками, що настали та смертю потерпілої особи.
Із суб’єктивної сторони умисне тяжке тілесне ушкодження, що потягнуло смерть характеризується подвійною (змішаною) формою вини, тобто умисел щодо діяння (нанесення тілесного ушкодження) та його обов’язкових наслідків, і необережність до наслідків у вигляді смерті. Саме за суб’єктивними ознаками таке тілесне ушкодження слід відрізняти від умисного вбивства та вбивство через необережність.
Відповідно до ч.1 ст.122 КК України умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – це таке тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння і не призвело до наслідків, що характерні для ст.121 КК України, однак, призвело до тривалого розладу здоров’я або значної стійкої втрати працездатності менше як на 1/3.
Умисне тяжке та середньої тяжкості тілесні ушкодження відрізняються між собою наступним чином:
1) для ст.121 КК України характерна небезпечність у момент заподіяння, а для ст.122 КК України – ні;
2) тяжкі наслідки, що характерні для ст. 121 КК України є характерними лише для цієї статті і не входять в об’єктивну сторону ст. 122 КК України.
3) умисне тяжке тілесне ушкодження призводить до тривалого розладу здоров’я, що поєднане із стійкою втратою працездатності більше як на 1/3, а при середньої тяжкості до значної стійкої втрати працездатності до 1/3 (до 33%).
Відповідно до ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження є двояке:
1) це таке тілесне , що не призвело до розладу здоров’я та втрати працездатності (ч.1 ст.125 КК України).
2) це таке тілесне ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності (не більше 10%).