План
1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості.
2. Зґвалтування як злочин проти статевої свободи і статевої недоторканості.
1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості.
Злочини проти статевої свободи і статевої недоторканості – розділ 4 Особливої частини КК України. До них належать:
1) зґвалтування (ст.152 КК України);
2) насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153 КК України);
3) примушування до вступу у статевий зв’язок (ст.154 КК України);
4) статеві зносини із особою, яка не досягла статевої зрілості (ст.155 КК України);
5) розбещення неповнолітніх (ст.156 КК України).
Родовим об’єктом виступає статева свобода і недоторканість особи. Безпосередні об’єкти аналогічні родовому.
Статева свобода – це право повнолітньої і психічно здорової особи самостійно обирати собі партнера для статевих стосунків, не допускаючи при цьому будь якого примусу.
Статева недоторканість – це абсолютна заборона вступати у статеві відносини з особою, яка з різних причин не наділена статевою свободою (психічна хвороба, малолітня особа).
Ряд злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості поєднані із насильством, примусом чи погрозою насильством, а деякі тягнуть і тяжкі наслідки, а тому характерним є і додатковий безпосередній об’єкт –життя, здоров’я, воля, честь, гідність, власність (зґвалтування, примушування до вступу у статевий зв'язок).
Ст.154 КК України – примушування до вступу у статевий зв'язок як обов’язкову ознаку складу може передбачати предмет злочину (ч.2 ст.154 КК України). Ним є майно особи, яке погрожує знищити, пошкодити або вилучити суб’єкт, а також відомості, що ганьблять потерпілого чи його родичів, які потерпіла особа прагне зберегти в таємниці і, які погрожує розголосити суб’єкт.
Обов’язковою ознакою усіх статевих злочинів є потерпіла особа, якою можуть виступати:
1) особи чоловічої та жіночої статі (зґвалтування, ст.153 КК України);
2) особи протилежної статі суб’єкту (зґвалтування);
3) малолітні та неповнолітні особи (кваліфіковані види ст. 152 КК України, ст.153 КК України);
4) особа, яка перебуває у матеріальній або службовій залежності від винного (ст.154 КК України);
5) особа, яка недосягла статевої зрілості (ст155 КК України);
6) особа до 16 років (ст.156 КК України).
Із об’єктивної сторони злочини проти статевої свободи і статевої недоторканості сконструйовані як злочини із формальним складом, а тому є закінченими уже в момент вчинення суспільно небезпечного діяння. Загалом немає значення для кваліфікації чи настали певні наслідки в результаті таких діянь. Однак, кваліфіковані види окремих злочинів (ч.4 ст.152 КК України, ч.3 ст.153 КК України) обов’язково вимагає встановлення наслідків. В таких випадках склади злочинів стають матеріальними. Серед наслідків, зокрема, виділяють тяжкі наслідки, а саме: самогубство потерпілої особи, тяжкі тілесні ушкодження, смерть, вади в розвитку дитини, зараження венеричною хворобою та ін. Обов’язковим також є причинний зв'язок.
Усі статеві злочини вчиняються шляхом активної дії. Такі дії як правило, носять фізичний характер (примушування, насильство), однак, можуть мати і інтелектуальний вираз (при розбещенні неповнолітніх (ведення розмов, демонстрація предметів порнографічного характеру).
Ст. 153 КК України як обов’язкову ознаку об’єктивної сторони передбачає спосіб вчинення злочину, тобто задоволення статевої пристрасті неприродним способом (мужолозтво, мазохізм, використання при статевих зносинах непризначених предметів, орогенітальний та аногенітальний, сурогатні форми статевих зносин). Саме за цим способом ст. 153 КК України відрізняється від ст.152 КК України.
Із суб’єктивної сторони усі злочини проти статевої свободи і статевої недоторканості вчиняється із прямим умислом, при якому винна особа усвідомлює протиправний характер своїх суспільно небезпечних діянь, однак бажає саме їх вчинення.
Мотиви та мета статевих злочинів можуть бути різними (заздрість, помста, прагнення самореалізації), однак, домінуючим є сексуальний мотив – прагнення задовольнити свою статеву пристрасть.
Суб’єктом може виступати:
1) особа із 14 років (ст.152 КК України, 153 КК України);
2) особа із 16 років (ст.155 КК України, ст.156 КК України);
3) спеціальні суб’єкти:
- особа протилежної статі до потерпілої при зґвалтуванні;
- особа від якої потерпіла залежить матеріально або по службі (ст.154 КК України);
- батьки або особи, які їх заміняють (кваліфіковані види ст.ст.155-156 КК України).
Таким чином, злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи – це умисні суспільно небезпечні та протиправні діяння, які посягають на статеву свободу та недоторканість потерпілої особи, вчинені суб’єктом злочину.