Стаття 71 Конституції України гарантує громадянам України вільне волевиявлення на виборах до органів державної влади та місцевого самоврядування, які відбу¬ваються на основі загального, рівного і прямого вибор¬чого права шляхом таємного голосування.
Розголошення таємниці голосування є грубим по¬рушенням цього важливого конституційного права гро¬мадянина і кваліфікується за ст. 159 КК України.
Об’єктом злочину є виборче право громадян.
Об’єктивна сторона проявляється в діях або бездіяльності, що спрямовані на розголошення змісту волевиявлення громадянина. Серед активних дій, що спрямовані на порушення таємниці голосування можна виділити: встановлення у кабінках для голосування технічних пристроїв для спостереження, домагання повідомити про зміст волевиявлення, вимога пред’явити заповнені бюлетені і ін. Бездіяльність може полягати у невстановлені спеціальних закритих кабінок для голосування, невстановлені урн для заповнених бюлетенів, неопломбовані урн і т.д.
Способи і наслідки розголошення таємниці голосу¬вання юридичного значення не мають. Однак, для кваліфікації вчиненого обов’язковим є час вчинення злочину. Ст.159 КК України вказує на час проведення виборів або референдуму.
Злочин вважається закінченим з моменту порушення таємниці голосування.
Суб’єктивна сторона – прямий умисел.
Суб’єкт злочину за ч.1 ст.159 – загальний, а за ч.2 – спеціальний (член виборчої комісії або комісії з референдуму чи інша службова особа, яка використовує для вчинення цього злочину своє службове становище).