Злочини у сфері господарської діяльності передбачені сьомим розділом Особливої частини кримінального закону (ст.ст.199-235 КК України).
Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності (при контрабанді – відносини, що забезпечують нормальний товарообіг предметів через митний кордон, при зайнятті забороненими видами господарської діяльності є суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності та ін.).
При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому безпосередньому об'єкту. Так, наприклад, безпосереднім об'єктом такого злочину, як незаконні дії щодо підакцизних товарів є суспільні відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції, а додатковим можуть виступати життя та здоров'я споживача, при контрабанді зброї чи вибухових речовин – громадська безпека та ін.
З об'єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, контрабанда, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, тощо). Окремі злочини можуть виразитися тільки у бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, тощо).
Абсолютну більшість злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому вони вважаються закінченими з моменту вчинення вказаних у законі дій, незалежно від настання наслідків (фіктивне підприємництво, порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, фальсифікація засобів вимірювання і ін.). Однак, серед злочинів у сфері господарської діяльності є і злочини з так званим матеріальним складом, тобто такі, для об'єктивної сторони яких необхідно встановити не тільки суспільно небезпечне діяння, а й настання суспільно небезпечних наслідків, це, наприклад, обман покупців та замовників, доведення до банкрутства, ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та ін.
Інколи обов’язковими можуть бути і інші ознаки об’єктивної сторони. Зокрема, спосіб вчинення злочину, обстановка та місце посягання (контрабанда, незаконна приватизація державного чи комунального майна, обман покупців та замовників та ін.).
Із суб'єктивної сторони злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується виключно умисною формою вини. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву та мети.
Суб’єктами такого роду діянь можуть бути особи, які досягли 16 років, а в окремих випадках – це спеціальний суб’єкт (службова особа, платник податків).
Отже, злочини у сфері господарської діяльності – це умисні суспільно небезпечні та протиправні діяння (дія або бездіяльність), що посягають на суспільні відносини, які виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг, вчинені суб’єктом злочину.
В залежності від безпосереднього об'єкта посягання, злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, можна поділити на такі види:
1. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів.
3. Злочини у сфері банкрутства.
4. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів.
5. Злочини у сфері обслуговування споживачів.
6. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна.