За ч.1ст.114 КК України шпигунство – це передача або збирання з метою передачі відомостей, що містить державну таємницю іноземній державі, організації або їх представникам.
Безпосередній об’єкт – державна безпека в економічній, політичній інформаційній сферах (зовнішня безпека України).
Обов’язковою ознакою шпигунства є його предмет, а саме – відомості, які містять державну таємницю і розміщені на будь-якому матеріальному носії.
З об’єктивної сторони шпигунство - формальний склад злочину, який вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однією із двох наступних дій:
1) передача відомостей, які містять державну таємницю іноземній державі, організації або їх представникам. Передача являє собою будь-які дії, в результаті яких зазначені відомості стали відомими іноземній державі чи її представникам.
2) збирання відомостей, що містять державну таємницю з метою їх подальшої передачі іноземній державі, організації чи їх представникам.
Із суб’єктивної сторони – прямий умисел і обов’язкова мета - передати відомості, що містять державну таємницю іноземній державі, організації або їх представникам. Відсутність цієї мети виключає кваліфікацію за ст.114 КК України.
Суб’єкт злочину: спеціальний – іноземець або особа без громадянства.
Ч.2 ст.114 КК України вказує на умови, за наявності яких винна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за шпигунство.