Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці.
Потерпілими від злочину можуть бути штатні працівники підприємства, тимчасові робітники та службовці, учні виробничого навчання, студенти, учні профтехучилищ, які проходять виробничу практику та будь-які інші особи, діяльність яких пов'язана з цим виробництвом.
Об’єктивна сторона характеризується чотирма ознаками:
1) діяння, яке полягає в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Диспозиція цієї статті є банкетною.
2) наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч.1 ст. 271 КК України) або загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст.271 КК України).
3) причинний зв'язок між діяння і наслідками.
4) місце вчинення злочину – виробництво (підприємство, установа, організація).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.
Суб'єкт злочину – службова особа підприємства, установи, організації або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності. За ст. 271 можуть нести відповідальність лише службові особи, на яких покладений обов'язок за дотриманням вимог про охорону праці на відповідній ділянці роботи або контроль за їх виконанням.