Безпосереднім об’єктом є контрольоване використання транспорту. Додатковим виступає – особиста недоторканість особи, її здоров’я та життя, а також власність.
Відповідно до примітки ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача, всупереч їх волі (п.1 примітки до ст. 289 КК України).
Предметом злочину є транспортні засоби, перелік, яких закріплений в примітці до ст. 286 КК України.
Із об’єктивної сторони злочин полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Заволодіння може здійснюватися таємно або відкрито, шляхом обману або зловживання довірою. Воно може мати місце і під час руху транспортного засобу, коли винний установлює контроль, примушуючи водія виконувати його розпорядження і рухатися в зазначеному напрямку. Заволодіння носить протиправний характер. Це означає, що винний не має права на використання транспортного засобу для поїздки на ньому.
Суб'єктивна сторона злочину виражається тільки в прямому умислі. Заволодіння може відбуватися з будь-якою метою: для привласнення транспортного засобу, для доставки вантажу, для того, щоб доїхати до певного місця, або навіть покататися, тощо.
Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, є особа, яка досягла 16-річного віку, а злочинів, передбачених частинами 2 та З ст. 289 КК України – 14-річного віку.
У частині 2 ст. 289 КК України передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому (реальні збитки на суму від 100 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Частина 3 ст. 289 КК України встановлює більш сувору відповідальність за заволодіння транспортним засобом, що поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинене організованою групою, або якщо це завдало великої матеріальної шкоди (реальні збитки на суму, що перевищує 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Частина 4 цієї статті містить заохочувальну норму, яка дає можливість звільнити суб’єкта від кримінальної відповідальності за вчинене за наявності таких умов в їх сукупності: 1) особа вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства); 2) особа має добровільно повідомити про це відповідні правоохоронні органи; 3) вона повернула транспортний засіб власнику та повністю відшкодувала завдані збитки.