Відповідно до ч.1 ст.115 КК України вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі. Однак, вбивство вчиняється не тільки умисно, але й через необережність, тому під вбивством слід розуміти винне (умисне або через необережність) протиправне заподіяння смерті іншій особі.
Безпосереднім об’єктом є життя особи. Моментом виникнення життя особи є початок фізіологічних пологів. Моментом припинення життя є настання біологічної смерті, тобто це незворотній процес розпаду клітин центральної нервової системи та головного мозку.
Із об’єктивної сторони вбивство характеризується матеріальним складом, тому для нього характерні:
1) суспільна небезпечність діяння, яке, як правило, полягає в активній дії, хоча може полягати в бездіяльності;
2) суспільно-небезпечний наслідок у вигляді біологічної смерті потерпілої особи;
3) причинний зв’язок між 1 і 2. Він повинен бути прямим безпосереднім і необхідним. Це означає, що вчинене діяння неминуче тягне за собою передбачений у законі наслідок у вигляді смерті, а такий наслідок є закономірним результатом вчиненого діяння.
При кваліфікації вбивства обов’язковому з’ясуванню підлягають і такі ознаки об’єктивної сторони як спосіб та час вчинення вбивства, а також обстановка його вчинення, оскільки ці ознаки суттєво впливають на кваліфікацію вчиненого.
Із суб’єктивної сторони вбивство може вчинятись як умисно так і через необережність. Досить часто обов’язковим при кваліфікації є встановлення мотиву та мети вчинення вбивства, а також емоційного стану.
Суб’єктом може бути: особа віком з 14 років ( ст. 115-117 КК України), особа віком з 16 років (ст. 118 – 119 КК України).
Усі вбивства, залежно від форми вини поділяються на:
- умисні вбивства ( ст. 115 – 118 КК України );
- вбивство через необережність ( ст. 119 КК України).
У свою чергу умисне вбивство за ступенем тяжкості поділяють на:
1) просте умисне вбивство ( ч. 1 ст. 115 КК України ) – це вбивство при відсутності як пом’якшуючих, так і обтяжуючих обставин. Кримінальний закон України не дає вичерпного переліку таких вбивств, однак, судова практика до них відносить: вбивство у бійці або в сварці, вбивство з помсти, ненависті чи заздрощів, вбивство з ревнощів;
2) умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах:
• вбивство у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України);
• вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України);
• вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК України)
3) умисне вбивство при обтяжуючих обставинах ч. 2 ст. 115 КК України до таких вбивств відносить:
- вбивство 2-х або більше осіб ( п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України);
- вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України);
- вбивство заручника або викраденої особи (п.3 ч.2 ст.115 КК України);
- вбивство з особливою жорстокістю (п. 4 ч.2 ст. 115 КК України)
- вбивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
- вбивство з корисливих мотивів (п.6 ч.2 ст.115 КК України);
- вбивство з хуліганських мотивів (п.7 ч. 2 ст.117 КК України);
- вбивство особи або її близького родича в зв’язку з виконанням нею свого службового чи громадського обов’язку ( п.8 ч. 2 ст. 115 КК України);
- вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 1 ст. 115 КК України );
- вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним шляхом (п.10 ч.2 ст.115 КК України);
- вбивство на замовлення (п. 11 ч.2 ст. 114 КК України);
- вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115);
- повторне вбивство ( п. 13 ч. 2 ст.115 КК України);
- вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості( п. 14 ч. 2 ст.115 КК України).