Основним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, які забезпечують нормальну діяльність працівників правоохоронних органів, а додатковим – особиста недоторканість (фізична і психічна) та здоров’я потерпілих осіб.
Потерпілими від цього злочину можуть бути працівники правоохоронних органів та їх близькі родичі.
Об'єктивна сторона цього злочину виражена у погрозі вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна. Причому погроза висловлюється винним обов'язково у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу своїх службових обов'язків (обстановка вчинення злочину).
Поняття «у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків» передбачає погрозу потерпілому як під час, так і до або після виконання таких обов'язків, тобто і тоді, коли особа вже не є працівником правоохоронного органу (наприклад, вийшла у відставку).
В цьому випадку має місце формальний склад злочину, який вважається закінченим, з моменту висловлення погрози, коли її зміст доведений до адресата будь-яким способом (усно, письмово, жестами, з використанням технічних засобів).
Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел. Для застосування ч. 1 ст. 345 КК України не має значення, чи розраховував винний реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів.
Суб'єктом в даному випадку є особа, яка досягла віку 16 років.
У ч. 2 ст. 345 КК України передбачена відповідальність за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а у ч. 3 ст. 345 КК України – тяжкого тілесного ушкодження (матеріальний склад злочину).
Суб'єктивна сторона цього злочину – умисна форма вини.
Суб'єктом в цих випадках є особа, яка досягла 14 років (за винятком побоїв, де суб’єкт - загальний)..
Ч. 4 ст. 345 КК України містить ще й таку кваліфікуючу ознаку злочину, як вчинення його організованою групою.