Основним безпосереднім об'єктом даного злочину є нормальна робота комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а додатковим безпосереднім об'єктом – право власності на комп'ютерну інформацію чи іншу інформацію, яка передається каналами електрозв'язку.
Предметом злочину визнаються шкідливі програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу, комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку. Найпоширенішими різновидами шкідливих програмних засобів, які підпадають під дію даної статті, є:
1) комп'ютерні віруси – комп'ютерні програми, здатні після проникнення до операційної системи комп'ютера чи до автоматизованої системи порушити нормальну роботу комп'ютера, автоматизованої системи чи комп'ютерної мережі, а також знищити, пошкодити чи змінити комп'ютерну інформацію;
2) програми, призначені для нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп'ютерних програм чи комп'ютерної інформації від несанкціонованого доступу; програми-шпигуни, які після їх проникнення до певної автоматизованої системи, комп'ютерної мережі, операційної системи комп'ютера чи окремої комп'ютерної програми забезпечують несанкціонований доступ сторонньої особи до інформації, яка зберігається у комп'ютері, автоматизованій системі, мережі чи програмі або ж непомітно для власника чи законного користувача здійснюють несанкціоновану передачу такої інформації сторонній особі.
З об'єктивної сторони злочин полягає у 1) створенні предметів злочину з метою їх подальшого використання, розповсюдження або збуту, а також їх 2) розповсюдження або 3) збут.
Створенням слід вважати розробку чи виготовлення шкідливих програмних чи технічних засобів. При цьому створенням буде і розробка (виготовлення) абсолютно нового шкідливого програмного чи технічного засобу, і вдосконалення (модифікація) уже існуючого засобу, наслідком якого є зміна його властивостей.
Під використанням шкідливих програмних чи технічних засобів слід розуміти дії, внаслідок яких ці засоби активуються і починають функціонувати відповідно до своїх властивостей та призначення.
Розповсюдженням шкідливих програмних чи технічних засобів є відкриття доступу до них невизначеному колу осіб, а також дії, внаслідок яких ці засоби (зокрема, комп'ютерні віруси) починають автоматично відтворюватися і поширюватися в комп'ютерах, автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах.
Збутом шкідливих програмних чи технічних засобів слід визнавати оплатну чи безоплатну передачу таких засобів (у тому числі їх електронних копій) у розпорядження іншої особи.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Якщо заборонене діяння полягає у створенні шкідливого програмного чи технічного засобу, то обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета подальшого використання, розповсюдження або збуту такого засобу.
Суб'єкт злочину – загальний.
Кваліфікуючими ознаками даного злочину є вчинення його повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або ж заподіяння внаслідок злочину значної шкоди.