Ст. 28 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. КПК України, також забороняє домагатися показань обвинувачуваного, підозрюваного, свідка, потерпілого, експертів шляхом насильства, погроз та інших незаконних дій. Саме порушення цих вимог і утворює злочин, передбачений ст. 373 КК України.
Основним безпосереднім об’єктом є правосуддя в частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів. Факультативним об’єктом є воля, здоров’я особи, а також її право на те, що обвинувачення не буде ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Потерпілим від цього злочину є особа, яка відповідно до КПК України може давати показання під час дізнання або досудового слідства – підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий та експерт.
Із об'єктивної сторони цей злочин полягає в незаконних діях, які є способом примушування особи давати показання під час її допиту. Ці дії можуть проявлятися в різних погрозах, адресованих допитуваному або його близьким (наприклад, залишенні без їжі, погіршенні режиму тримання під вартою, притягненні до відповідальності близьких тощо). Незаконні дії при допитах можуть полягати також в обмані, шантажі, фальсифікації пред'явлених особі матеріалів слідства, в різних обіцянках (наприклад, дати наркотики, алкоголь тощо).
Виходячи із вище зазначеного, обов’язковими знаками цього злочину є діяння (примушування), спосіб (шляхом незаконних дій) та час вчинення злочину (під час допиту та прирівняної до нього очної ставки).
Злочин вважається закінченим з моменту примушування давати показання.
Із суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом. Мотиви для кваліфікації значення не мають.
Суб'єкт цього злочину спеціальний – особа, яка проводить дізнання або досудове слідство.
У частині 2 ст. 373 КК України встановлена кримінальна відповідальність за примушування давати показання, що поєднане із застосуванням насильства (фізичний вплив на особу, що завдає їй болю або призводить до тілесних ушкоджень) або із знущанням над особою (багатогодинні допити, вплив на особу, світлом чи шумом, образа національних почуттів тощо), за відсутності ознак катування.