Для неконкретизованого умислу характерним є те, що винний точно не знає обсягу наслідків, які повинні настати в результаті злочинного посягання. Характер передбачення при готуванні з неконкретизованим умислом нагадує перед¬бачення при злочинній самовпевненості, оскільки особа передбачає лише можливість настання наслідків. Однак можливість тут стосується не самого факту настання наслідків, а їх розміру.
Наприклад, якщо злодій відкриває сейф, не знаючи, скільки у ньому грошей, розраховуючи викрасти все, що там є, і реалізує свій намір, то скоєне залежно від фактичної шкоди може квалі¬фікуватися як і дрібна, і значна, і вчинена у великому розмірі, і особливо великому розмірі крадіжка.
Готування до злочину з неконкретизованим умислом кваліфікується за ч. 1 cm. 14 та статтею Особ¬ливої частини, що передбачає відповідальність за най¬менш, небезпечний із злочинів, які охоплюються неконк¬ретизованим умислом 4.2. Кваліфікація готування до злочину.