Поняття та ознаки причетності до злочину
Слід намагатися визначити поняття причетності до злочину через встановлення позитивних ознак цього правового явища. Видається, причетність до злочину характеризується наступними рисами:
1. це діяння, передбачене Особливою частиною КК.Тобто, причетність має власну об'єктивну сторону, вона становить конкретні діяння, описані у КК;
2. існує у формах, передбачених Особливою частиною КК. Причетність не становить якогось одного злочину. Це збірне поняття, яке охоплює ряд посягань, кожне з яких передбачене окремою кримінально- правовою нормою;
3. вона пов'язана зі злочином, вчиненим іншою особою(його ще називають предикатним). Тому не можна бути причетним до «власного» злочину — того, котрий вчинила особа або у якому вона виступає одним із співучасників.
. злочин, щодо якого має місце причетність, вже вчинений іншою особою, або є достовірно відомим підготовлюваним чи вчинюваним.
Правила кваліфікації причетності до злочину
З наведеного випливають загальні правила кваліфікації потурання злочин}7.
1) кваліфікувати попередній (чи основний, предикатний) злочин, щодо якого має місце причетність;
2) визначити, чи має місце причетність до злочину (а не співучасть у ньому);
3) встановити, котрий саме вид причетності має місце і якою статтею Особливої частини КК він передбачений;
4) остаточно кваліфікувати скоєне, враховуючи, що на причетність повною мірою поширюються положення КК про незакінчений злочин та про співучасть у злочині.
Відмінність причетності до злочину від співучасті у злочині.
Розмежувальна Характерно Характерно для
ознака для співучасті причетності
Протиправність Вчиняються Визначено
діяння діяння, які не статтями
описані у Особливої частини
статті КК
Особливої
частини КК
Перелік діянь, ви¬ Не обмежений Обмежений
конаних у
співучасті або
причетності
Кількість злочинів Один — Щонайменше два
єдиний для — предикатнии та
ВСІХ якии становить
співучасників собою причетність
На якій стадії До моменту Як щодо
вчинення злочину закінчення достовірно ВІДОМИХ
можлива злочину підготовлю-ваних
співучасть або або вчинюваних
причетність злочинів, так і вже закінчених
Зв'язок зі Причинний Не причинний
злочинним
результатом
Роль суб'єкта у Участь у влас¬ Ставлення до
злочиннш ному злочині злочину ІНШОЇ
діяльності особи
Форми причетності до злочину
Традиційно було прийнято вважати, що причетність до злочину існує в таких формах:
• приховування злочину;
• потурання злочину;
• неповідомлення про злочин.
Таким чином, можна констатувати, що чинне кримінальне законодавство передбачає причетність до злочинів, які вчиняються іншими особами у формах заздалегідь не обіцяного:
• потурання;
• приховування;
• неповідомлення;
• сприяння.
Кваліфікація приховування власного злочину
Так, розглянуто у порядку нагляду кримінальну справу В., яка вбила свою чотиримісячну дитину, труп закопала у городі біля свого будинку і у той же день звернулася до органів міліції з письмовою заявою про викрадення її сина. На підставі цього було порушено кримінальну справу. Судова колегія в ухвалі вказала, що суд першої інстанції помилково визнав В. винною за ч. 1 ст. 177 КК України 1960 р. (ст. 383 КК 2001 р.), оскільки її дії з написання заяви до органів міліції були спрямовані на приховування вчиненого нею злочину, а не на завідомо неправдивий донос. Разом з тим приховування злочину полягало у тому, що В.заховала труп вбитої дитини. Подання до органів міліції заяви про нібито вчинений іншими особами злочин інкримінованою їй ст. 94 КК України 1960 р. (ч. 1 ст. 115 КК 2001 р.) аж ніяк не охоплюється; потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 177 КК. Тут має місце реальна сукупність — вбивства і завідомо неправдивого доносу. Тому правильною слід було б визнати кваліфікацію скоєного, здійснену на попередньому слідстві і судом першої та касаційної інстанцій.