До аналізованого виду конкуренції відносяться насамперед випадки конкуренції статей, які передбачають так звані складені злочини, та статей, які регламентують відповідальність за посягання, що є їх елементами. Складені злочини (або врахована законодавцем сукупність злочинів) мають місце тоді, коли законодавець в диспозиції однієї статті Особливої частини кримінального закону передбачає відповідальність за діяння, які і так
Разом з тим, конкуренція статей кримінального закону це не завжди результат надлишків у законодавстві. У деяких випадках вона об'єктивно обумовлена, має позитивний зміст, наявність двох чи більше статей Особливої частини КК, які одночасно поширюються на певне діяння, запроваджується законодавцем цілком свідомо, що, зокрема, має місце:
1. при створенні норм узагальнюючого характеру на базі кількох казуїстичних.
Класичним прикладом є Закони царя Хамураппі, які в окремих статтях передбачали відповідальність за викрадення сокири, човна, жінки... І лише через сотні і тисячі років з'явилася загальна норма про викрадення чужого майна.
2. у випадку виділення спеціальних норм із загальних, кожна з яких передбачена окремою статтею (частиною, пунктом статті). Виділення спеціальних норм обумовлено прагненням законодавця диференціювати кримінальну відповідальність — посилити чи пом'якшити її порівняно з тією, яка встановлена в загальних нормах, або ж взагалі декриміналізувати діяння, що прямо не передбачені спеціальними нормами.
Типовим випадком є загальна норма про умисне знищення чи пошкодження чужого майна (ст. 194 КК) та спеціальні норми про відповідні дії щодо окремих видів майна.
3. у випадку виділення кількох спеціальних норм, одні з яких спрямовані на посилення відповідальності, інші ж — на її пом'якшення.
Наприклад, як раніше чинне, так і чинне кримінальне законодавство, глибоко диференціює відповідальність за такий небезпечний злочин як умисне вбивство, передбачаючи як кваліфіковані, так і привілейовані види даного злочину (статті 115—118 КК).