За способом внесення змін і доповнень конституції поділяються на жорсткі, гнучкі і змішані. Жорсткіконституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звичайна законодавча процедура. Порядок зміни і доповнення конституції встановлюється в самій конституції. Правом ініціювати зміни конституції звичайно наділяються парламент і глава держави, в деяких країнах - також певне число виборців (народна конституційна ініціатива).
Абсолютна більшість конституцій є жорсткими. Ступінь жорсткості конституцій є різним і залежності від конкретних способів їх зміни. Найменш жорсткими вважаються ті конституції, що змінюються чи доповнюються парламентом одного скликання кваліфікованою більшістю у 2/з голосів від конституційного складу парламенту. Такий порядок встановлено, зокрема, конституціями Португалії, ФРН, більшості держав - колишніх радянських республік. Іноді кваліфікована більшість має становити 3/4 або 4/5
складу парламенту. Жорсткішими є конституції, що передбачають повторне прийняття тих само змін і доповнень або одним і тим само складом парламенту з певним проміжком часу (Білорусь, Греція, Естонія, Італія, Литва), або новообраним складом парламенту кваліфікованою більшістю голосів (Норвегія, Фінляндія, Швеція). У Люксембурзі і Нідерландах парламент, який прийняв рішення про зміну конституції, розпускається, а конкретні зміни і доповнення формулює і затверджує новообраний склад парламенту кваліфікованою більшістю у 23 голосів.
Найжорсткішими вважаються ті конституції, зміни і доповнення до яких затверджуються на референдумі, як це відбувається в Ірландії, Іспанії, Швейцарії, Японії та деякі інших державах. Спочатку парламент приймає проект змін і доповнень, а потім вони виносяться на референдум. Однією з найбільш жорстких є Конституція США, основний текст якої залишається незмінним, а конституційні зміни і доповнення вносяться окремими поправками до нього. Проект поправки, схвалений 23 голосів обох палат конгресу або конституційними зборами (конвентом), що скликаються на вимогу законодавчих зібрань 2/3 штатів, має бути ратифікований або 3/4 законодавчих зібрань штатів, або 3/4 конвентів штатів.
Гнучкими є конституції, що змінюються і доповнюються в порядку звичайної законодавчої процедури. Гнучкими є неписані конституції Великої Британії, Нової Зеландії та Ізраїлю.
Конституції деяких держав встановлюють неоднакові процедури внесення змін і доповнень до різних частин та окремих положень конституції: одні статті змінюються у досить складному порядку - аж до винесення проекту змін і доповнень на референдум або ратифікацію суб'єктами федерації, інші статті змінюються у більш спрощеному порядку - аж до звичайної законодавчої процедури. Такі конституції називаються змішаними, оскільки поєднують елементи жорстких і гнучких конституцій. Прикладом змішаної конституції може бути Конституція Індії 1950 року, одні положення якої змінюються парламентом у порядку звичайної законодавчої процедури, інші - на основі кваліфікованої більшості, а зміна найбільш значущих для федерації положень конституції передбачає ратифікацію прийнятого парламентом закону про зміни законодавчими зборами не менш аніж половини штатів до його підписання президентом.
Окремі положення конституцій деяких держав визнаються такими, що не підлягають зміні взагалі. Так, конституції Греції, Італії, Португалії, Франції, Алжиру забороняють скасування республіканської форми правління в цих країнах. Конституції деяких федерацій не допускають зміни федеративної форми державного устрою. Конституція Мексики 1917 року проголошує власну незмінність у цілому, що, однак, не завадило внесенню до неї у наступному змін. З іншого боку є конституції, які практично перебувають у стані постійної ЗМІНИ, наприкл Конституція Індії1950 , до якої внесено понад 80 поправок. . Конституції Австрії, Іспанії, Португалії, Швейцарії розрізняють загальний перегляд конституційного тексту та його часткові зміни. При цьому зазвичай встановлюється жорсткіший порядок загального перегляду конс. Іноді можливість повторного перегляду конституції, або часткових змін тих само положень конституції припускається лише із закінченням встановленого строку (у Греції і Португалії – 5-ти років). У конституціях багатьох держ дроблення застереження про неприпустимість їх зміни під час оголошення надзвичайного або воєнного стану. Ступінь ЖОРСТКОСТІ конституції не впливає на її юридичну силу, а лише визначає юр можливості її зміни. Надмірна жорсткість конституції перешкоджає приведенню її положень у відповідність до реального чи бажаного стану речей.