Зrідно з ідеєю rромадянства вільні і рівні в правах люди не перебувають у феодальній залежності від держави, а є їі партнерами Держава і громадлни зв' язані взаємними зобов' язаннями. Відповідно громадянство - це стійкий правовий зв'язок між особою і державою, який дістає вияв у їх взаємниx правах та обов'язках.
Громадянство є засобом інституціоналізації принципів взаємовідносин держави та особи й основою правового становища особи в державі. Наявність громадянства надає особі можливість повною мірою реалізувати свої різноманітні права та свободи і водночас вимагає виконання нею обов' язків щодо держави. Держава визнає і гaрантує права та свободи особи - rромадянина, заступається за ньоro закордоном. Громадянин, зі свoro боку, безумовно дотримується закоНІВ 1 ПРИПИСІВ держави, виконує покладені на нього обов' язки. Право на rромадянство, а також право на йоrо зміну визнаються невідчужуваними пpавами ЛЮДИНИ. Сукупність прав, свобод та обов`язів rромадянина становить йоrо політико-правовий статус, який відрізняє rромадянина від іноземців та осіб без rромадянства. .
Стійкість правового зв' язку між rромадянином і державою існує у просторі і в часі. У просторі вона виявляється передусім у тому, що стан rромадянства зберіrається за особою під час перебування її не тільки на території держави, а й за кордоном. Стійкість rромадянства У часі виявляється в йоrо неперервності - rромадянство є неперервним з моменту набуття і до моменту
припинення.
Основні принципи громадянства зазвичай закріплюються в конституціях, докладне йоrо реrулювання здійснюється законами про rромадянство, які встановлюють порядок набуття, зміни і припинення громадянства. Національне законодавство про rpoмадянство узгоджується з відповідними міжнародно-правовими договорами держави.
Громадянство / підданство.Сучасне поняття громадянства історично пов'язане з французькою революцією XVIII ст. Політико-правова концепція «вільного громадянина» прислужилася обґрунтуванню ліквідації феодального ладу, розвитку нових політичних та економічних відносин. Ця концепція заступила категорію підданства, яка за часів феодалізму позначала васальні відносини залежності окремого індивіда від держави, персоніфікованої в особі монарха. В наші дні категорія підданства іноді застосовується в державно-політичній практиці країн з монархічними формами правління. В розвинутих країнах за своїм юридичним значенням вона практично не відрізняється від громадянства і, по суті, фіксує відповідну форму правління