Основні системи престолонаслідування

ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ - пе­рехід влади монарха від одного пред­ставника правлячої династії до ін­шого у встановленому законом по­рядку. П. є одним із найважливіших елементів монархічної системи прав­ління. Порядок П. встановлюється конституціями або спеціальними за­конами, які значною мірою допов­нюються правовими звичаями. Як правило, наступник престолу стає главою держави одразу ж по звіль­ненні престолу у зв'язку зі смертю або зреченням монарха. Наслідуван­ня престолу здійснюється на основі принципу першородства, згідно з яким наступником престолу виз­нається старший прямий нащадок

монарха, найчастіше чоловічої статі, або діти цього нащадка, якщо його самого немає в живих на момент звільнення престолу. Розрізняють шість систем П.: салічну, кастильсь­ку, шведську, австрійську, мусуль­манську, племінну. За салічної сис­теми наслідування престолу здійсню­ється лише особами чоловічої статі (Бельгія, Таїланд, Японія та ін.). Кастильська система не відсторо­нює жінок із черги престолонаслідування, але віддає перевагу чоло­вікам. Жінки наслідують престол тільки за відсутності прямих на­щадків покійного монарха чоловічої статі (Велика Британія, Данія, Іспанія, Нідерланди). За шведської системи в сучасному її варіанті жінки наслідують престол на рівних підставах із чоловіками (Норвегія, Швеція). Австрійська (австро-угорська, габсбурзька) система не від­сторонює жінок із черги престолонаслідування, але віддає перевагу чоловікам у всіх чоловічих лініях в усіх ступенях родичів. Жінки мо­жуть наслідувати престол лише за повної відсутності у покійного мо­нарха нащадків по чоловічій лінії, у тому числі двоюрідних братів, пле­мінників тощо. На практиці австрій­ська система означає недопущення жінок на престол. Така система дія­ла в Австро-Угорщині, з 1797 р. — в Росії. За мусульманської системи престол наслідує не певна особа, а правляча сім'я (частина династії), яка на сімейній раді сама визначає, хто саме із найближчих родичів покійного монарха (осіб чоловічої статі, але не обов'язково синів) вступить на престол (Катар, Кувейт, Оман, Саудівська Аравія та ін.). Іноді це робиться за згодою парла­менту. Наступником зазвичай призначається старший син покійного монарха. За племінної системи, що діє в деяких країнах Африки, мо­нарх розглядається як головний вождь племені, а його наступника визначає племінна рада з числа ба­гатьох синів покійного монарха. У Бутані, Непалі та деяких інших країнах престол наслідується пев­ною династією, але монарх сам виз­начає майбутнього наступника — не обов'язково старшого сина.