Парламент (від фр. parler — говорити) — це представницький орган законодавчої влади держави. У деяких державах представницькі органи законодавчої влади називаються легіслатурами (від лат. lex, legis — закон і latus — внесений, установлений). Представницький характер парламенту означає, що він представляє народ, є колегіальним і формується шляхом виборів. Колегіальний характер парламенту полягає у його складі та принципах діяльності. Як виборний і колегіальний орган державної влади парламент відрізняється, відповідно, від уряду, який також є колегіальним органом, але не формується шляхом виборів, і глави держави — президента, який також обирається, але є одноособовим органом. Від надпарламентських органів влади, які скликаються періодично, парламенти відрізняються тим, що працюють на постійній основі. Кількісний склад парламенту визначається різними чинниками, зокрема структурою парламенту (однопалатністю чи двопалатністю) і загальною чисельністю населення країни, хоча безпосереднього зв'язку тут немає. Зазвичай двопалатні парламенти є чисельнішими, ніж однопалатні, а країни з більшою чисельністю населення мають чисельніші за складом парламенти. Найчисельнішими за складом є Всекитайські Збори Народних Представників — приблизно три тисячі представників. У деяких інших країнах конституції або закони встановлюють мінімум і максимум чисельного складу парламенту (палати). Про відсутність безпосереднього зв'язку чисельного складу парламенту з чисельністю населення країни свідчать і значні відмінності у нормах представництва населення у парламенті. Такі відмінності свідчать, що чисельний склад парламенту має визначатися не стільки чисельністю населення країни, скільки здатністю парламенту до прийняття оптимальних рішень, що, своєю чергою, залежить від організаційної структури і політичної структурованості парламенту, обсягу його компетенції, рівня професіоналізму і дисципліни парламентаріїв та інших чинників. Оптимальною для однопалатного парламенту і нижньої палати двопалатного парламенту можна вважати чисельність у 300-450 депутатів. Як представницький орган законодавчої влади держави парламент виконує у суспільстві низку функцій, основними з яких є представницька, інтегративна й регулятивна. Представницька функція парламенту полягає в тому, що він є виразником інтересів і волі народу. Народ як єдине джерело і верховний носій влади в державі уповноважує парламент здійснювати від його імені законодавчу владу. З цією метою він обирає до парламенту своїх представників, кожен з яких може розглядатися як виразник волі всього народу (вільний мандат) або тільки його виборців (імперативний мандат). Інтегративна функція парламенту полягає в тому, що він є загальнонаціональною ареною розв'язання наявних у суспільстві суперечностей і узгодження багатоманітних соціальних інтересів. Виразниками таких інтересів виступають політичні партії, що є основними суб'єктами парламентської діяльності. Завдяки спілкуванню політичних партій і депутатів у парламенті, пошуку ними компромісних рішень тих чи тих суспільних проблем відбувається інтеграція, тобто згуртування, всього суспільства. Якби не було парламенту, то наявні в суспільстві суперечності і проблеми могли б вирішуватися шляхом протистояння на вулицях, що означало б розкол суспільства з усіма негативними його наслідками аж до громадянської війни. Регулятивна функція парламенту полягає в тому, що встановлені ним у законах та інших нормативно-правових актах правові норми є головним регулятором суспільних відносин. Відповідно до провідної функції , яку виконує парламент він має різні назви. «П.» — родова назва органу законодавчої влади держави. Термін «П.» як власна назва для позначення цього органу використовується у Бельгії, Великій Британії, Італії, Канаді, Франції та деяких інших країнах. У США і більшості країн Латинської Америки орган законодавчої влади називається конгресом. У назвах П. (нижніх палат) часто відбивається їх загальнонаціональний представницький характер: «Національні Збори», «Народні Збори», «Державні Збори», «Палата Представників», «Палата Депутатів», «Палата Громад» тощо. Верхні палати найчастіше мають назву «Сенат». П. відіграють надзвичайно важливу роль у житті суспільства. Палата — назва парламенту або його окремих складових. Вживається або як загальна назва, або як складова власної назви окремої частини парламенту (палати) (наприклад, Палата Громад, Палата Депутатів, Палата Представників тощо).
ПАЛАТА ГРОМАД - 1) назва нижньої палати парламенту Великої Британії. До складу П. Г. входить 650 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості. Строк повноважень П. Г. — п'ять років; 2) назва нижньої палати парламенту Канади. До складу П. Г. входить 295 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості. Строк повноважень П. Г. — п'ять років. ПАЛАТА ДЕПУТАТІВ - 1) назва однопалатного парламенту Греції. До складу П. Д. має входити не менше як 200 і не більше як 300 членів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень П. Д. — чотири роки; 2) назва нижньої палати парламенту Бразилії — Національного Конгресу 3) назва нижньої палати парламенту Італії. До складу П. Д. входить 630 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за змішаною виборчою системою: 475 депутатів обираються за мажоритарною системою, 155 депутатів — за пропорційною системою. Строк повноважень П. Д. — п'ять років; 4) назва нижньої палати парламенту Мексики — Генерального Конгресу. ПАЛАТА ЖУПАНІЙ - назва верхньої палати парламенту Хорватії — Сабору. ПАЛАТА ЛОРДІВ - назва верхньої палати парламенту Великої Британії. Донедавна до складу П. Л. входило більш як 1200 лордів: майже 760 спадкових лордів, близько 350 довічних лордів та 20 судових лордів, або лордів-юристів, які призначаються монархом здебільшого з числа суддів Апеляційного суду, 26 духовних лордів — вищих ієрархів англіканської церкви, кілька десятків ірландських і шотландських лордів. ПАЛАТА ПРЕДСТАВНИКІВ - 1) назва однопалатного парламенту Мальти, Нової Зеландії, Парагваю; 2) назва нижньої палати парламенту Австралії. До складу П. П. входить 148 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарно-преференційною системою. Строк повноважень П. П. — три роки; 3) назва нижньої палати парламенту Бельгії. До складу П. П. входить 150 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень П. П. — чотири роки; 4) назва нижньої палати парламенту (Конгресу) США. До складу П. П. входить 435 конгресменів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості. Строк повноважень П. П. — два роки; ПАЛАТА РАДНИКІВ - назва верхньої палати парламенту Японії. До складу П. Р. входить 252 радники, обрані шляхом загальних і прямих виборів строком на шість років за змішаною виборчою системою: 152 радники обираються за мажоритарною системою відносної більшості, а 100 радників — за пропорційною системою. Половина складу П. Р. переобирається кожні три роки. САБОР — назва двопалатного парламенту Хорватії. С. складається з Палати Представників і Палати Жупаній (Провінцій). До складу Палати Представників входить не менш ніж 100 і не більш як 160 представників, обраних шляхом загальних і прямих виборів. До Палати Жупаній шляхом загальних і прямих виборів обираються по три представники від кожної провінції. Строк повноважень обох палат — чотири роки. СЕЙМ — 1) назва однопалатного парламенту Латвії. До складу С. входять 100 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень С. — три роки; 2) назва однопалатного парламенту Литви. До складу С. входить 141 депутат, обраний шляхом загальних і прямих виборів за змішаною системою. Строк повноважень С. — чотири роки; 3) назва нижньої палати парламенту Польщі. До складу С. входить 460 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень С. — чотири роки. РАДА — поширена назва різноманітних колегіальних органів: міжнародних організацій (Рада Європи) та їх органів (Рада Безпеки); представницьких органів державної влади (Верховна Рада) та органів місцевого самоврядування (муніципальна рада); РАДА КАНТОНІВ - назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії — Федеральних Зборів. РАДА НАРОДНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ — назва однопалатного парламенту Індонезії. До складу Р. Н. П. входить 500 членів, більша частина яких обирається шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою, 100 членів призначаються президентом зі складу представників збройних сил. РАДА ШТАТІВ — назва верхньої палати двопалатного парламенту Індії. До складу Р. Ш. входить 244 члени, 232 з яких обираються виборними членами законодавчих зборів штатів і союзних територій за пропорційною системою строком на шість років. ЗБОРИ НАРОДНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ — назва органів державної влади на місцях у Китайській Народній Республіці. ЗБОРИ РЕСПУБЛІКИ - назва однопалатного парламенту Португалії. До складу 3. Р. входять від 230 до 235 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень 3. Р. — чотири роки. КОНГРЕС (лат. congressus — зустріч, збори) 1) — з'їзд, нарада (переважно міжнародні); 2) назва парламенту в США, латиноамериканських та у деяких інших країнах; 3) у деяких країнах назва політичних партій і організацій (наприклад, партія Індійський національний конгрес). КОНГРЕС ДЕПУТАТІВ - назва нижньої палати двопалатного парламенту Іспанії — Генеральних Кортесів. МЕДЖЛІС (араб. - збори, рада) -1) назва однопалатного парламенту Ірану. До складу М. входять 270 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів. Строк повноважень М. — чотири роки; 2) назва однопалатного парламенту Туркменістану. До складу М. входять 50 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів. Строк повноважень М. — п'ять років.