Головною функцією парламентів є законотворчість. Порядок діяльності парламенту та інших суб'єктів влади зі створення закону і введення його в дію називається законодавчим процесом. Основні засади законодавчого процесу — його суб'єктів, умови прийняття закону, порядок введення його в дію — визначаються конституціями. Порядок розгляду законопроектів парламентом докладно регулюється його регламентом. Законодавчий процес включає кілька основних стадій: внесення законопроекту до парламенту (законодавча ініціатива); обговорення законопроекту в парламенті (парламентські читання); прийняття закону парламентом; підписання та оприлюднення прийнятого парламентом закону главою держави (промульгація). Промульгація (від лат.— оголошення, оприлюднення) — стадія законодавчого процесу, на якій відбувається підписання та оприлюднення главою держави офіційного тексту прийнятого парламентом закону. П. є завершальною стадією законодавчого процесу і містить кілька елементів: засвідчення закону й того факту, що він прийнятий за встановленою процедурою; підписання закону; розпорядження про опублікування закону та його виконання. Іноді П. розуміють дещо вужче — тільки як розпорядження глави держави про опублікування й виконання закону. Згідно з конституцією або парламентським регламентом главі держави зазвичай надається певний строк, протягом якого він повинен або підписати закон, або, якщо це передбачено конституцією, повернути його зі своїми зауваженнями і пропозиціями до парламенту для повторного розгляду (накласти вето). Цей строк, наприклад, становить: у США — 10 днів, Росії — 14, Іспанії і Франції — 15, у Польщі — 21 день, в Італії — місяць тощо. У країнах із парламентарними формами правління акт П. контрасигнується главою уряду і/або окремим міністром, компетенція якого співвіднесена зі змістом закону. Оприлюднення закону, тобто доведення його до загального відома, здійснюється главою держави шляхом опублікування тексту закону у спеціальних офіційних друкованих виданнях. З офіційним опублікуванням закону пов'язане набрання ним чинності. Закон набирає чинності з моменту його опублікування або через деякий час після цього. Закони, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.