-жорсткі. жорсткі конституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звичайна законодавча процедура. порядок зміни і доповнення конституції встановлюється в самій конституції. Правом ініціювати зміни конституції звичайно наділяються парламент і глава держави, в деяких країнах - також певне число виборців (народна конституційна ініціатива). . Ступінь жорсткості конституцій є різним і залежить від конкретних способів їх зміни. Найменш жорсткими вважаються ті конституції, що змінюються чи доповнюються парламентом одного скликання кваліфікованою більшістю у 2/з голосів від конституційного складу парламенту ( фрн, португалія, більшість держав – колишніх радянських республік). Іноді кваліфікована більшість має становити 3/4 або 4/5 складу парламенту.
Жорсткішими є конституції, що передбачають повторне прийняття тих само змін і доповнень або одним і тим само складом парламенту з певним проміжком часу (Білорусь, Греція, Естонія, Італія, Литва), або новообраним складом парламенту кваліфікованою більшістю голосів (Норвегія, Фінляндія, Швеція)
Найжорсткішими вважаються ті конституції, зміни і доповнення до яких затверджуються на референдумі. Спочатку парламент приймає проект змін і доповнень, а потім вони виносяться на референдум. Однією з найбільш жорстких є Конституція США, основний текст якої залишається незмінним, а конституційні зміни і доповнення вносяться окремими поправками до нього. Проект поправки, схвалений 2/3 голосів обох палат конгресу або конституційними зборами (конвентом), що скликаються на вимогу законодавчих зібрань 2/з штатів, має бути ратифікований або 3/4 законодавчих зібрань штатів, або 3/4 конвентів штатів.
-гнучкі. Неписані, норми змінюються і доповнюються так само як і звичайні закони. (Британія, Нова Зеландія, Ізраїль)
-змішані. - поєднують елементи жорстких і гнучких конституцій.неоднакові процедури внесення змін і доповнень до різних частин та окремих положень конституції: одні статті змінюються у досить складному порядку - аж до винесення проекту змін і доповнень на референдум або ратифікацію суб'єктами федерації, інші статті змінюються у більш спрощеному порядку - аж до звичайної законодавчої процедури. (Індія)
3. за часом прийняття і тривалістю дії :
- старі –прийняті з кінця 18 – до поч. 20 ст ( США – 1787; Польща – 1791; Франція – 1791)
- нові – прийняті в період між двома світовими війнами ( Австрія – 1920; Латвія – 22; Ірландія – 32)
- новітні – прийняті після 2-гої світової . Такими є більшість чинних на сьогодні конс ( Ісландія, Італія, Японія, Нім, Данія та ін..) Було також Прийнято нові або суттєво змінено ЧИнні конституції деяких держав Латинської Америки, а також Прийнято нові конституції У багатьох країнах Азії і Африки, які звільнилися від колоніальної залеЖНості. Особливу групу новітніх конституцій становлять ПРИйняті в 90-х роках хх ст. ОСНОвні закони постсоціалістичних держав Центральної і Східної Європи
4. за строком дії:
-постійні. Мають необмежений строк дії.
-тимчасові. Мають обмежений строк дії. Вони можуть прийматися на встановлений (іноді в тексті конституції) строк або на час до настання заздалегідь визначеної події ( як правило до прийняття постійної конституції). Зазвичай вони проголошуються главою держави або новим керівництвом країни після державного перевороту.
5. Розрізняють також:
- юридична, або формальна, конституція – це система конституційних норм; вона є документом який встановлює те, що має бути.
- фактична, або матеріальна, конституція – це сусп. відносини врегульовані нормами конституції, тобто реальний порядок здійснення держ влади і забезпечення прав і свобод особи.
В разі істотних розходжень між реальністю і нормами конс останню називають фіктивною.
6. Залежно від форми держ устрою:
- федеративні
-унітарні.