Виняток, виключення.

Виняток — відхилення від правила, від чогось узвичаєного. У словосполученнях без винятку — не виключаючи нікого, нічого; за винятком — крім когось, чогось. Неправильно без виключення, за виключенням. Виключення — усунення, унеможливлення, припинення дії. Від нього походить виключний — такий, що поширюється тільки на один об’єкт. Правильними висловами треба вважати такі: виключення зі списку (з інституту, з школи, з організації), виключне право. Але винятковий випадок, виняткова мужність, виняткові умови, а не виключний випадок і т. ін.