В 1999 році Петро Зозуля отримав у постійне користування земельну ділянку площею 3 га для ведення селянського (фермерського) господарства.
З 1 січня 2002 вступив в дію Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р., відповідно до п. 6 Перехідних положень якого громадяни та юридичні особи, які мали у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не могли їх мати на такому праві, повинні були до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
В 2004 році Петро Зозуля переоформив право постійного землекористування і уклав договір оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства терміном на 5 років.
В 2005 році Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року “Справа про постійне користування земельними ділянками” п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визнано неконституційним.
Фермер Петро Зозуля звернувся до Вашої юридичної фірм із запитанням, чи може він “переоформити назад” свою земельну ділянку у постійне користування, оскільки право оренди земельної ділянки значно звужує його права на використання землі, що суперечить ст. 22 Конституції України.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Яка юридична характеристика Земельного кодексу України як джерела земельного права?
3. Яка юридична природа і місце рішень Конституційного Суду України у системі джерел земельного права України?
4. Які юридичні наслідки визнання нормативно-правового акта неконституційним Конституційним Судом України?
5. Підготуйте ґрунтовну юридичну консультацію для Петра Зозулі.