З одного боку, він призначений для цілей усебічного вивчення ринку, попиту на товар, бажання покупців, урахування всього цього в діяльності виробника, а з іншого боку – активний вплив на формування попиту споживачів.
У маркетинговій теорії говорять не про збут, а про просування товару на ринку.
Просування – будь-яка форма заходів, використовуваних підприємством для інформації, переконання чи нагадування людям про свої товари.
Існує кілька способів просування на ринку: реклама, пропаганда, стимулювання збуту, особистий продаж.
Реклама – це інформація про товар, його виробника і продавця, що поширюється в будь-якій формі й оплачується замовником. Основна задача реклами – дати інформацію про товар чи послуги і стимулювати покупця на їхнє придбання.
Пропаганда – компанія, спрямована на поширення інформації про товар і продавця в засобах масової інформації, не оплачується рекламодавцем.
Стимулювання збуту – це використання різноманітних засобів стимулюючого впливу, покликаних підсилити відповідну реакцію ринку (знижки ціни: сезонні, за опт, премії, купони, талони,конкурси, лотереї). Стимулювання збуту є засобом короткочасного впливу на ринок, однак ефект досягається набагато швидше чим при використанні реклами.
Особистий продаж –це частина системи просування товарів, послуг, що дозволяє представити їх в усній формі споживачу для наступної реалізації.
Представники системи збуту:
Агенти виробників працюють на декількох виробників. Вони мають право збуту товару на визначеній території, мають справу з невеликою партією товару, що випускається фірмою. Фірма може користуватися послугами декількох агентів виробника. Не дістає права власності на товар. Оплата комісійні.
Збутові агенти за умовами договору відповідають за маркетинг усієї продукції виробника. Вони являють собою маркетинговий підрозділ виробника. Мають повноваження вести переговори за цінами, кредиту, способах постачання. Не одержують право власності на товар. Збутовий агент працює на невеликі фірми. Оплата комісійні.
Торгові агенти на комісії одержують товари на принципах консигнації від виробників, збирають їх з місцевих ринків і організують збут. Вони можуть самі встановлювати ціни за домовленістю з покупцем, але не нижче мінімального рівня, визначеного виробником. Витрати на фрахт і інші витрати вони віднімають з доходу після продажу продукції.
Брокери зводять покупців і продавців для здійснення угоди. Вони добре інформовані про кон’юктуру ринку. Брокери звичайно представляють покупця, що виплачує їм комісійні винагороди.
Дилер – це незалежний підприємець, що займається продажем різної техніки, що користується масовим попитом. Дилер є власником. Він купує техніку в генерального агента фірми, а потім продає її індивідуальним покупцям свого регіону обслуговування через своїх продавців чи самостійно.
Дистриб’ютор – відносно велика посередницька фірма з повним циклом обслуговування. Збут здійснюється на основі оптових закупівель готової продукції у великих промислових фірм – виробників. Вона має у своєму розпорядженні складські запаси і продає товар зі своїх складів від свого імені.
Товарна біржа – це самостійна спеціалізована установа, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об’єднання комерційних посередників для проведення торгових операцій по спільно розроблених на великооптовому товарному ринку.
Товарна біржа, являє собою механізм і інструмент реального, ринкового ціноутворення, за допомогою керування вільною конкуренцією між комерційними посередниками, об’єднаними в підприємницьке співтовариство.
По своєму статусу товарна біржа є громадською організацією, що не ставить своєю метою одержання прибутку. Це союз підприємців і торговців, утворений з метою створення сприятливих умов для комерційної діяльності.
Діяльність біржі не носить комерційного характеру, тобто обмежується вилученням мінімального відсотка від суми угод у межах необхідних для забезпечення виконання комплексу біржових послуг, що надаються: подає інформацію про наявність і попит на товари, ціни попиту та пропозиції що склалася (котирування), середніх (котирувальних) цінах, сприяє здійсненню взаємних розрахунків продавців і покупців.
Питання для самоперевірки
1. Дайте визначення оборотних коштів.
2. Дайте визначення оборотних фондів
3. Дайте визначення фондів обігу.
4. Розкрийте сутність трьох стадій кругообігу оборотних коштів.
5. Дайте визначення нормованих і ненормованих оборотних коштів.
6. Розкрийте сутність елементного складу оборотних коштів підприємства.
7. Дайте визначення власних і позичених оборотних фондів.
8. Дайте визначення мети нормування і норми.
9. Назвіть основні методи нормування оборотних засобів.
10. Дайте характеристику видів запасів.
11. Як розраховується матеріаломісткість?
12. Дайте характеристику показника матеріаловіддачі.
13. Охарактеризуйте зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на ефективність використання оборотних засобів.
14. Назвіть показники використання оборотних коштів.
15. Дайте визначення поняття маркетинг.
16. Назвіть способи просування товарів на ринку.
17. Назвіть представників системи збуту.
18. Дайте визначення товарної біржи.