Відшкодування основних фондів шляхом включення частини їхньої вартості у витрати на випуск продукції (собівартість) називається амортизацією.

Вона здійснюється з метою нагромадження коштів для наступного відтворення основних фондів. З амортизаційних сум формується амортизаційний фонд, що використовується для відтворення основних фондів.

В умовах ринкових відносин величина амортизаційних відрахувань впливає на ефективність підприємства. З одного боку, занадто висока частка відрахувань збільшує величину витрат виробництва, знижує конкурентоздатність продукції, зменшує обсяг одержуваного прибутку. З іншого боку, занижена частка відрахувань подовжує термін оборотності коштів, вкладених у придбання основних фондів.

Об'єктом амортизації є основні засоби, що мають обмежений строк корисної експлуатації. Земля, наприклад, строк корисного використання якої необмежений, не підлягає амортизації.

Строком корисної експлуатації основних засобівє період, впродовж якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

Для здійснення процесу нарахування амортизації основні фонди підприємства поділяють на наступні групи:

1 група - будинки, споруди, їхні структурні компоненти і передатні пристрої;

2 група - автомобільний транспорт і вузли до нього, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, меблі й інше конторське (офісне) устаткування і приналежності до нього;

3 група - будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 і 4;

4 група - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації.