Фінанси підприємств

Постачальник, відвантаживши продукцію, виписує в трьох примірниках платіжну вимогу-доручення і разом з копіями відван-тажувальних документів передає їх у банк покупця. При згоді оп­латити поставку покупець заповнює платіжне доручення, на під­ставі якого відповідна сума перераховується. Після виставлення платіжного доручення банк платника передає йому відвантажу-вальні документи.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у без­готівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Розрахунковий чек— це документ, що містить письмове розпо­рядження власника рахунка (чекодавця) в установі банку (банку-емітента), яка обслуговує його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену у чеку суму.

Чекодавець— юридична або фізична особа, яка здійснює пла­тіж за допомогою чека та підписує його. Чекодержатель — підпри­ємство, яке є отримувачем коштів за чеком. Банк-емітент — це банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення плате­жу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані по­слуги. Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

В умовах ринку зростає роль розрахунків акредитивами. Акре­дитив— це форма розрахунків, при яких банк-емітент за доручен­ням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги, надати повноваження іншому виконую­чому банку здійснити цей платіж.

Заявник акредитива— платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Бенефіціар— юридична особа, на користь якої виставлено ак­редитив (продавець, виконавець робіт або послуг).

Виконавчий банк— це банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком емітентом на виконавчий банк, він може виступати авізним або банком-платником.

Р.А. Слав'кж

Банк-емітент може відкрити такі види акредитивів:

а) покритий (депонований в банку постачальника), при відкритті
якого банк покупця перераховує кошти платника в банк постачаль­
ника за умовами зарахування його на окремий балансовий рахунок
«Акредитиви» на весь термін дії зобов'язання банку покупця. Покри­
тий акредитив передбачає завчасне бронювання коштів платника;

б) непокритий (гарантований), який відкривається покупцю
в банку постачальника шляхом надання банку права списувати всі
суми акредитива за розрахунком банку покупця. Оплата за непо­
критим акредитивом у разі тимчасової відсутності коштів на ра­
хунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок
банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні і безвідкличні. Відкличний акре­дитивможе бути замінений чи анульований банком постачальника без попереднього повідомлення бенефіціара. Безвідкличний акре­дитив— це акредитив, який міняється чи анулюється тільки за зго­дою постачальника, на користь якого він був відкритий.

Термін дії і порядок розрахунків за акредитивами встанов­люється договором між платником і постачальником.

В Україні при розрахунках починають використовувати також векселі (прості і переказні). Простий вексельвиписується і підпи­сується боржником. Переказнийпідлягає обов'язковому акцепту платником. Переказні векселі можуть бути передані іншій особі че­рез індосамент — спеціальний передавальний напис на зворотній стороні документа або на додатковому аркуші до нього.

Індосамент безоборотний— форма індосаменту, за якої векселе­давець перед своїм підписом робить напис: «Без обороту на мене». Це дає йому змогу уникнути пред'явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов'язаною за ним особою. Такий вид векселя облікується банком за підвищеною ставкою.

Індосамент бланковий— форма передавання векселя, за якої особа, що передає вексель, ставить підпис без вказання особи, кот­ра стає власником векселя. Таким чином, вексель стає цінним папе­ром на пред'явника. Індосамент бланковий стає іменним завдяки написові над індосаментом: «Заплатіть за наказом такої-то особи». Індосамент іменний — форма індосаменту, за якої особа, що пере­дає вексель, вказує перед своїм підписом прізвище особи, котрій належатимуть усі права за векселем.

Індосаментобмежувальний — форма індосаменту, за якої забо­роняється подальше передавання векселя або вексель передається 20

Фінанси підприємств

на інкасування. Обмежувальним є заставний індосамент (на век­селі, що видається під заставу).

Індосамент ордернийє такою формою індосаменту, за якої в пе­редавальному написі вказують конкретну особу (індосата), за чиїм наказом вексель підлягає оплаті і котра повинна згодом здійснити індосамент.

Індосамент цільовийє такою формою індосаменту, за якої вка­зують мету передавання векселя іншій особі (наприклад, «Для де­понування»). Такий напис має характер доручення, і новий власник векселя може індосувати вексель тільки з цією метою.

Індосант— особа, яка здійснює індосамент.

Індосат— особа, на користь якої робиться індосамент.