Капітальні вкладення являють собою витрати на утворення нових, розширення, реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення діючих виробництв. За допомогою капітальних вкладень може здійснюватись як просте, так і розширене відтворення основних фондів.
У господарській практиці розрізняють технологічну і відтворю-вальну структуру капітальних вкладень. Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких затрат: будівельні роботи, монтаж устаткування; придбання устаткування, яке вимагає монтажу, придбання інструменту, інвентаря; проектні роботи; інші затрати.
Першочергове значення для підвищення ефективності виробництва має покращення технологічної структури капітальних вкладень, розподіл їх між основними складовими частинами. Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних вкладень питомої ваги затрат на придбання активної частини основних виробничих фондів.
Очікування підприємств щодо інвестицій на 1998 рік (у відсотках)
шдтворювальна структура капітальних вкладень включає в себе такі напрями: нове будівництво; розширення, реконструкція і технічне переоснащення діючих підприємств.
Джерела фінансування капітальних вкладень підприємства-інвестора можуть формуватися за рахунок різних фінансових ресурсів, а саме:
- власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських
резервів;
- запозичених фінансових ресурсів;
* Бізнес-огляд. Міжнародний центр перспективних досліджень. 1998. —- С. 9.
Р-А. Слав'юк
залучених фінансових коштів, які отримують від продажу акцій, пайових і інших внесків членів трудових колективів; грошових коштів, які централізуються об'єднаннями підприємств в установленому порядку; коштів позабюджетних фондів;
коштів державного бюджету, які надаються на безповоротній і поворотній основі, місцевих бюджетів; - коштів іноземних інвесторів.
Власні фінансові ресурси підприємства включають первісні внески засновників підприємства і накопичення, які направляються на фінансування капітальних вкладень за рахунок результатів господарської діяльності. Грошова частина внесків власників підприємства вкладається в придбання основних фондів. У подальшому для цієї мети використовуються накопичення, утворені в підприємства в результаті господарської діяльності. В першу чергу, до них належать амортизаційні відрахування, які отримуються в складі виручки від реалізації товарної продукції, а також прибуток. На фінансування капітальних вкладень спрямовується частина прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Ця частина прибутку може використовуватися на капітальні вкладення в складі фонду накопичення чи іншого фонду аналогічного призначення, який утворюється на підприємстві. При введенні капітального будівництва господарським способом в підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові накопичення з будівельно-монтажних робіт і економія від зниження собівартості робіт.
Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві утворюється в тих випадках, коли на будівництвах скорочується потреба в оборотних активах на плановий період. Крім того, протягом року може відбутись приріст кредиторської заборгованості. Суму мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів можна визначити за формулою:
Μ = (Α-Η) +(-)КЗ,
де А — очікувана наявність оборотних активів-на початок планового періоду; Η — планова потреба в оборотних коштах будівництва на
кінець планового періоду;
КЗ приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості протягом планового періоду.
Фінанси підприємств
Результат розрахунку зі знаком «+» означає мобілізацію коштів, зі знаком «-» — іммобілізацію коштів будівництва, що свідчить про ріст потреби в фінансових ресурсах для утворення додаткових запасів і затрат. Запозичені кошти можуть використовуватися підприємством у вигляді банківського кредиту, позичок інших кредиторів під векселі й інші боргові зобов'язання і грошових коштів, отриманих від розміщення облігаційних запозичень.
Своєрідною формою кредитування підприємства є фінансовий лізинг. Суть лізингу полягає в тому, що він дозволяє здійснити фінансування угод з використання майна через оренду. Фінансування державних централізованих капітальних вкладень за рахунок коштів державного бюджету здійснюється лише в тому випадку, коли об'єкти включено в затверджений перелік будівництв з цільових державних програм.
Іноземні інвестиції поки не займають помітного місця в джерелах фінансування капітальних вкладень підприємств.