ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ


 


Це має важливе значення для забезпечення з'явлення осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання.

Однією з вимог до позовної заяви є також повнота викла­дення змісту позовних вимог (предмета позову) та викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (підстави позову), тобто юридичних фактів, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення пуб­лічно-правових відносин.

У позовній заяві у разі необхідності можуть подаватися різ­номанітні клопотання. Наприклад, про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування до­казів; про виклик свідків тощо (п. 5. 1 ст. 106 КАСУ).

У позовній заяві має бути зазначено перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

З метою встановлення об'єктивної істини, повного і всебіч­ного розгляду справи позивач зобов'язаний на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надати до­кази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Це можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтову­ють вимоги позивача. Докази мають бути належними, які міс­тять інформацію щодо предмета доказування та одержані за­конним шляхом.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх докумен­тів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповіда­чів, а також документ про сплату судового збору (ст. 89 КАСУ). Проте законодавець не передбачає форми посвідчення копії позовної заяви чи копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви. Отже, копії зазначених документів можуть бути подані без будь-якого їх посвідчення: нотаріального, органом владних повноважень чи іншим шляхом. Однак у судовій прак­тиці до деяких документів встановлюється вимога щодо їх від­повідного посвідчення.

У разі подання позовної заяви представником позивача та разом із заявою та іншими документами подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представ­ника та у заяві зазначаються усі реквізити представника (ім'я, поштова адреса, засоби зв'язку тощо).

Позовна заява підписується позивачем або його представ­ником із зазначенням дати її підписання.


Строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюєть­ся один рік із дня, коли особа дізналася або повинна була дізна­тися про порушення своїх прав (ст. 99 КАС України). Днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного суду, але строк подання позову не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позов, позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку (ч. 9 ст. 103 КАС України). Пропущення строку звернення до адміністра­тивного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністра­тивного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч. 1 ст. 100 КАС). Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути по­новлений, а процесуальний строк, встановлений судом — про­довжений судом. Про поновлення чи продовження процесу­ального строку судом постановляється ухвала. При визнанні причини пропущення строку звернення з позовом поважною адміністративна справа розглядається відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Кодексом або іншими законами можуть бути встановлені інші строки звернення з позовом. Наприклад, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії з референ­думу, членів цих комісій, можуть бути подані до адміністратив­ного суду в п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчи­нення дії або допущення бездіяльності.

Днем подання заяви, апеляційної скарги є день їх надход­ження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, установлені статтями 172—177 КАС Украї­ни, не можуть бути поновлені. Позовні заяви, апеляційні скар­ги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без роз­гляду (ч. 5 ст. 179 КАС України).

Відкриття провадження в адміністративній справі здійс­нюється не пізніше наступного дня після надходження позов­ної заяви до адміністративного суду або після закінчення стро­ку, встановленого судом, для усунення недоліків позовної за­яви у разі залишення її без руху. Перед тим, як відкрити провадження у справі, суддя має з'ясувати, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження, якщо позовну заяву подано представником;