Підготовче провадження

Завдання та зміст підготовки адміністративних справ до судового розгляду. Підготовка справи до судового розгляду є са­мостійним та обов'язковим етапом в адміністративному судо­чинстві. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суд­дя адміністративного суду, який відкрив провадження в ад­міністративній справі, що є цілком логічним і слушним. Адже суддя, який розглядав позовну заяву та надані до неї докумен­ти, вже ознайомився з обставинами справи, певною мірою вже


попередньо вивчив цю справу і має зробити власне визначення щодо повноти матеріалів до справи, залучення інших осіб до справи, прийняття рішення про проведення попереднього су­дового засідання тощо.

Метою підготовки справи до судового розгляду є забезпе­чення всебічного та об'єктивного розгляду і правильного вирі­шення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку (ч. 2 ст. 110 КАСУ). Підготовка адміністративних справ до судового розгляду проводиться з урахуванням характеру кожної справи, а саме: предмета і підстав позову; сфери діяль­ності позивачів і відповідачів; наявності доказів і повноти зібраних матеріалів; необхідності залучення до справи третіх осіб та особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судо­вому зсіданні та інших обставин.

Законом (ч. 2 ст. 110 КАСУ) передбачаються найважливіші процесуальні дії, які повинні бути вчинені судом (суддею) на стадії підготовки справи до судового розгляду. Проте вчинення цих дій не є ані обов'язковим, ані вичерпним. Вони здійсню­ються суддею в кожній конкретній справі залежно від особли­востей спірних правовідносин, їх суб'єктивного складу та фак­тичних обставин, які суд має встановити. Всі дії з підготовки справ до судового розгляду, щодо яких суддя (суд) приймає рішення, можна поділити на кілька груп.

Перша група дій стосується доказів і доказування. До них належить прийняття судом рішення про:

а) витребування документів та інших матеріалів, які можуть
бути додатковими доказами (ч. 2 ст. 69, ст. 114 КАСУ);

б) проведення огляду письмових та речових доказів на місці,
якщо їх не можна доставити до суду (статті 115, 147 КАСУ);

в) призначення судової експертизи (ст. 81 КАСУ);

г) наведення інших довідок, необхідних для вирішення
справи по суті.

Друга група дій стосується визначення складу осіб, які бе­руть участь у справі. До них належать:

а) прийняття рішення про обов'язковість особистої участі осіб,
які беруть участь у справі, у судовому засіданні (ст. 120 КАСУ);

б) прийняття рішення про залучення до справи третіх осіб
(ст. 53 КАСУ);

в) вирішення питання про участь у справі органів та осіб,
яким законом надане право захищати права, свободи та інтере­
си інших осіб (ст. 60 КАСУ);