відповідача не суперечать закону чи не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Разом із тим, варто звернути увагу на те, що позивач має право відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду — як під час підготовчого провадження, так і під час судового розгляду справи (статті 51, 112, 136 КАСУ), а також у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду (статті 194, 219 КАСУ). Проте визнання позову відповідачем повністю чи частково може бути лише під час підготовчого провадження та судового розгляду справи у суді першої інстанції (статті 112, 136 КАСУ), а у суді апеляційної чи касаційної інстанції — сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного чи касаційного розгляду (статті 194, 219 КАСУ).
Про прийняття судом часткової відмови позивача або відмови позивача від адміністративного позову в цілому суд (суддя) постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини вимог відповідно до часткової вимоги або закриває провадження у справі в цілому відповідно до відмови позивача від адміністративного позову в цілому.
При частковому визнанні адміністративного позову відповідачем, суд приймає постанову про задоволення визнаних відповідачем позитивних вимог (ст. 164 КАСУ). При повному визнанні відповідачем адміністративного позову суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову (ст. 162 КАСУ) та визначає, яким саме способом відбувається задоволення позову:
1) визнанням протиправних рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих їх положень або скасуванням нечинних, протиправних рішень чи забезпеченням повороту виконання цих рішень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язанням відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язанням відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасовою забороною діяльності об'єднання громадян;
6) примусовим розпуском об'єднання громадян;
7) примусовим видворенням іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнанням наявності чи відсутності компетенції у
суб'єкта владних повноважень.
Зазначені способи задоволення позову не є вичерпними. Суд може в постанові визначити й інший спосіб задоволення позову, який би гарантував захист права, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб.
Врегулювання адміністративного спору може відбутися і на основі взаємних поступок — примиренням сторін. На відміну від визнання адміністративного позову повністю або частково, примирення сторін може здійснюватися на будь-якій стадії розгляду адміністративної справи — як під час підготовчого провадження (ст. 119 КАСУ), так і під час судового розгляду в суді першої інстанції (ст. 136 КАС), у суді апеляційної чи касаційної інстанцій (статті 194, 219 КАСУ) відповідно до закінчення судового, апеляційного чи касаційного розгляду адміністративної справи.
Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову, що є цілком логічним. Адже примирення відбувається між сторонами і зачіпає їхні права і обов'язки. Примирення є рішенням сторін і відображає їхню волю щодо вирішення долі матеріально-правових вимог, зазначених у позові, щодо яких суд повинен був винести рішення. Отже, при примиренні сторони доходять згоди не щодо підстав, а щодо предмета адміністративного позову. Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок, якщо вони не суперечать закону, чи не порушують чиї-небудь права, свободи і інтереси. Суд не визнає умов примирення сторін, якщо їхні дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права (ст. 51 КАСУ).
Примирення сторін відбувається за клопотанням до суду з боку обох сторін. У клопотанні може бути заявлено про надання їм часу для примирення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення, і перебіг усіх процесуальних строків у такому разі зупиняється.
У разі примирення сторін суд, згідно зі ст. 157 КАСУ, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Ця ухвала може бути оскаржена. Проте, якщо суд прийняв ухвалу про закриття провадження у справі на підставі досягнення примирення сторонами, то повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Невиконання умов примирення однією зі сторін дає право іншій стороні звернутися до суду з клопотанням про поновлен-