ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ


 


ня провадження у справі, а суд про поновлення провадження постановляє ухвалу, в якій зазначається, що провадження у справі продовжується (поновляється) зі стадії, на якій воно було зупинене.

Важливою дією судді у підготовчому провадженні є уточ­нення позовних вимог та визначення складу осіб, які беруть участь у справі. Власне, уточнення позовних вимог відбуваєть­ся вже під час з'ясування: чи не відмовляється позивач від ад­міністративного позову, чи визнає відповідач адміністративний позов. Питання про сторони у процесі судця з'ясовує під час відкриття провадження в адміністративній справі, а питання щодо уточнення осіб, які беруть участь у справі, вирішує на стадії підготовки справи до судового розгляду. Суддя повинен вирішити питання щодо залучення до справи третіх осіб від­повідно до ст. 53 КАС України, а у випадках, встановлених законом, вирішити питання залучення до справи Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини, прокурора, ор­ганів державної влади і органів місцевого самоврядування, ін­ших осіб відповідно до статей 60—61 КАС України. Суддя та­кож вирішує питання про виклик свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів для участі у розгляді адміністративної справи.

З метою визначення межі доказової діяльності суддя розв'язує питання щодо предмета доказування, визначає фак­ти, які необхідно встановити для вирішення спору, які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати. Аналіз цих фактів надає судді можливість точно визначити коло доказів. Суддя з'ясовує, якими доказами сторони можуть обгрунтувати свої доводи чи заперечення, і роз'яснює сторонам правила про те, що кожна з них повинна представити докази для обґрунту­вання своїх вимог і заперечень, та установлює строки надання цих доказів.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знахо­дяться. Суддя, в такому разі, приймає рішення про сприяння витребуванню цих доказів.

У попередньому судовому засіданні суддею можуть бути вчинені інші процесуальні дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду. Такими діями можуть бути доручення судді про збирання доказів у іншому місці (ст. 115 КАСУ), повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце


судового засідання, про об'єднання і роз'єднання адміністра­тивних справ, відповідно до ст. 116 КАС та ін.

З метою створення найбільш сприятливих умов для реалі­зації прав і законних інтересів законодавець встановлює, що попереднє судове засідання може бути відкладене за заявою хоча б однієї зі сторін про неможливість прибуття до суду, а суд визнав ці причини поважними. Разом із тим, попереднє судове засідання проводиться у тій справі, де суддя визнає це доціль­ним. Найчастіше — коли предмет і характер спору свідчать про те, що вони можуть бути вичерпані уже на цій стадії або, якщо у справі необхідно встановити чимало обставин, про які мо­жуть свідчити найрізноманітніші докази1.

Забезпечення адміністративного позову. Звісно, що кінце­вою метою кожного позивача є намір домогтися того, щоб його вимога була задоволена. Однак інколи складається така ситуа­ція, коли під час судового розгляду у позивача виникають сум­ніви, що позитивний судовий розгляд призведе до бажаних на­слідків, оскільки в окремих випадках продовження дії, напри­клад, правового акта може створити реальну небезпеку правам, свободам та інтересам позивача. У таких випадках виникає не­обхідність застосування заходів, що забезпечить його виконан­ня. Без сумніву, такі заходи є однією із гарантій захисту прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб.

Заходи забезпечення адміністративного позову здійсню­ються на підставах, якщо:

1) є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди пра­вам, свободам та інтересам позивача;

2) захист прав, свобод і інтересів до ухвали рішення в ад­міністративній справі стане неможливим без вжиття таких за­ходів;

3) для відновлення захисту прав, свобод та інтересів, без вжиття заходів забезпечення позову, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

4) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Рішення суду про забезпечення адміністративного позову може бути ініційовано позивачем за його клопотанням або за власною ініціативою суду. Причому таке рішення може бути

1 Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посібник для юридичних факультетів та юридичних клінік / За заг. ред. Н. В. Александ-рової, Р. О. Куйбіди. — К.: Конус-Ю, 2006. — С 97.