1) встановлено нетривалі строки розгляду у цих справах. В основному це п'ятиденний строк (частини 6, 7, 11 ст. 172 КАСУ), триденний строк (ч. 4 ст. 173; ч. 2 ст. 176 КАСУ) та дводенний строк (ч. 8 ст. 172; ч. З ст. 173 КАСУ);
2) встановлено нетривалі строки апеляційного перегляду судових рішень. В основному це дводенний строк або не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування чи не пізніше ніж за дві години до початку голосування (частини 5, 7, ст. 177 КАСУ);
3) визначено судові рішення, які взагалі не підлягають оскарженню (ч. 4 ст. 177 КАСУ). Це судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172, 174, 175 КАС, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені, а також рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені (п. 1 ч. 4 ст. 18, ч. З ст. 177 КАСУ);
4) визначено порядок апеляційного перегляду судових рішень, який не передбачає направлення справи на новий розгляд (ч. 9 ст. 177 КАСУ). Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення апеляційної інстанції є остаточним;
5) встановлено, що у всіх випадках неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті чи апеляційному розгляду справи, що унеможливлює зволікання судового розгляду чи уникнення від розгляду справи шляхом неявки навіть за поважних причин;
6) встановлено, що особа, яка відповідно до закону зареєстрована як уповноважена особа або як довірена особа чи як уповноважений представник, діє як представник відповідного кандидата, відповідної партії (блоку), ініційованої групи тощо, без додаткового уповноваження (ст. 178 КАСУ);
7) визначено порядок обчислення строків (ст. 179 КАСУ) та встановлено, що порушені строки подання позовних заяв і апеляційних скарг не можуть бути поновлені, а позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Динамічність законодавства про вибори і референдуми (практика свідчить, що до кожних виборів приймається новий
закон, в який теж вноситься ціла низка змін, доповнень навіть напередодні виборів1 призводить до появи колізій норм матеріального і процесуального права, до встановлення різних процесуальних норм, що регулюють порядок оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів виборчого процесу, до дисбалансу єдності розуміння термінів та проблем практичного застосування КАС України.
Як зазначають автори узагальнення судової практики КАС України, виборчі закони містять різні терміни для означення процесуальної форми звернення учасників виборчого процесу до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Так, у розумінні ч. 6 ст. З, ч. 1 ст. 5, ст. 105, частин 11, 13 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України Звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах здійснюється у формі Позовної заяви. Із зазначеними нормами кореспондується ч. З ст. 302 Закону «Про вибори народних депутатів України», якою визначено, що форма та зміст позовної заяви до суду визначається КАС України.
Натомість, ч. 1 ст. 107 Закону про вибори народних депутатів України встановлено, що формою звернення до суду є Скарга.
Із системного аналізу ч. 1 ст. 105, ч. 1 ст. 106 КАС України, СТ. 107 Закону про вибори народних депутатів України вбачається, що зазначені норми містять різні вимоги до позовних вимог і скарг. Це пов'язано з тим, що ст. 107 Закону про вибори народних депутатів України встановлює форму та зміст скарги, яка може подаватися як до виборчої комісії, так і до суду.
Отже, подвійність суб'єктів розгляду виборчих скарг і стала джерелом юридичних колізій2.
Аналогічні проблеми мають місце при визначенні підсудності виборчих справ. Наприклад, статтями 111, 116 Закону гіро вибори народних депутатів України апеляційні загальні суди та Верховний Суд України визначені як суди першої та апеляційної інстанцій в окремих категоріях справ, що суперечить статтям 18—20, 177 та 187 КАС України. Водночас від-
1 Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25 берез
ня 2004 р. в редакції Закону від 7 липня 2005 р. // ВВР. — 2004. —
1* 27-28. - Ст. 366; ВВР. - 2005. - № 38-39. - Ст. 449.
2 Судова практика Вищого адміністративного суду України // Бюлетень
Законодавства і юридичної практики України. — 2006. — № 12. — С 13.