Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (ст. 182 КАСУ) характеризуються тим, що відповідно до ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Однак, в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, судом відповідно до закону можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. Ці обмеження полягають у забороні проведення певних заходів чи в інших обмеженнях щодо дати, часу, місця, маршруту, умов, тривалості їх проведення.
Про обмеження реалізації права на мирні зібрання органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій мають право звернутися до окружного адміністративного суду із позовною заявою про заборону чи інше обмеження права на мирні зібрання.
На законодавчому рівні строк на повідомлення про проведення зборів, мітингів, демонстрацій не врегульовано. Рішенням Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 р. щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання визначено, що організатори таких зібрань мають сповістити органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування заздалегідь, у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати права громадян і водночас мають надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами мирного зібрання, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей1. Проте на місцевому рівні можуть прийматися нормативні акти, які визначають строки повідомлення органу владних повноважень про проведення заходів на мирні зібрання. Наприклад, у Києві про такі зібрання організатори зборів, мітингів, походів, де-
1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) 19 квітня 2001 р. № 4-рп/2004. Справа № 1-30/2001 // Вісник Конституційного Суду України. - 2001. — №2. -С. 27.
монстрацій тощо повинні за десять днів повідомити органи виконавчої влади, місцевого самоврядування про проведення заходів1.
Тому позовна заява про заборону чи обмеження зборів подається негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора зборів. Позовна заява, яка подана в день проведення мирного зібрання або після цього, залишається без розгляду.
Адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів — розглядається невідкладно. Постанова про обмеження прав на мирні зібрання виконується негайно і оскарженню не підлягає.
Особливості провадження у справах про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ст. 183 КАСУ) характеризуються тими самими ознаками, що й провадження у справах про обмеження реалізації права на мирні зібрання, з тією лише різницею, що позивачем виступають організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій, а відповідачем — органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Адміністративна справа про усунення обмежень вирішується судом протягом трьох днів, а у разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів, або у день їх проведення — невідкладно. Постанова суду про усунення обмежень на мирні зібрання виконується негайно, оскарженню не підлягає.
-,.,-( ' Про визначення порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітниць-Коґо, спортивного, видовищного та іншого характеру: Рішення Київмісь-Іфади від 24 червня 1992 р. № 317/418.