ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

 

ційного оскарження, а не об'єктом. Об'єкт — це суспільні від­носини, що врегульовані нормами права, а не конкретні судові рішення. По-друге, з позицій вимог понятійної культури логіч­на системність викладеного не може бути визнана досконалою. Як, наприклад, співвідносяться в одному реченні вислови «го­ловним об'єктом апеляційного оскарження є рішення суду» та «оскарження ухвал має виключний характер» або «особа може постраждати внаслідок несвоєчасного оскарження ухвали (на­приклад ухвала про забезпечення позову)»¹ та інші новели ав­торки. Порушені елементарні правила, класифікації і викла­дення юридичних явищ, їх логічний зміст та обсяг.

Не підлягають оскарженню в апеляційному порядку судові рішення щодо «виборчих спорів», які були прийняті у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосуван­ня, до шостої години дня голосування. Такі рішення набира­ють законної сили з моменту проголошення (ч. 4 ст. 177 КАСУ). Це положення пояснюється тим, що до голосування зали­шається обмаль часу для оскарження, і відтягування строку на­брання рішенням суду законної сили шляхом подання апеляції може позбавити сенсу і мети судового захисту. Це стосується рішень, які ухвалені за наслідками розгляду судами першої ін­станції справ щодо: оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 172 КАСУ); оскарження рішень, дій або бездіяльності ор­ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, за­собів масової інформації... (ст. 174 КАСУ); оскарження рішень, дій або бездіяльності кандидатів, їх довірених осіб, партії (бло­ку), їх посадових осіб ... (ст. 175 КАСУ).

Законодавець встановлює деякі особливості перегляду су­дових рішень у справах щодо оскарження нормативних актів. По-перше, із загального правила, що будь-яка особа може звернутися до апеляційного суду, якщо рішенням суду першої інстанції порушені її права, свободи чи інтереси, є виключен­ня. Зміст цього виключення зводиться до наступного: щоб уникнути масових звернень з апеляційними скаргами про ос­карження одного і того самого рішення суду першої інстанції, законодавець встановлює правило, за яким оскаржити судове рішення першої інстанції з питань чинності чи нечинності

¹ Кілічава Т. М. Цивільне процесуальне право: Навч. посібник. — К.: Центр навч. літератури, 2007. — С 252.

нормативних актів надано право лише особам, які брали участь у справі. По-друге, з метою поширення інформації про оскар­ження того чи іншого нормативно-правового акта у суді пер­шої інстанції і щоб кожна заінтересована особа могла взяти участь у розгляді справи запроваджено обов'язкове повідом­лення в офіційному виданні про відкриття провадження не піз­ніш як за сім днів до судового розгляду (частини 3—5 ст. 171 КАСУ). По-третє, якщо оголошення опубліковане своєчасно, встановлюється, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Однак, якщо особа не брала участі у цій справі, вона втрачає право на апеляційне оскарження, незважаючи на те, що судове рішення може сто­суватися її прав, свобод та інтересів. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду (ч. 6 ст. 171 КАСУ).

Цей механізм перегляду судових рішень щодо оскарження нормативно-правових актів, з одного боку, ніби надає мож­ливість особі захищати свої права за умови її участі у справі й це позитивно для діяльності судів, а з іншого боку, зводить до міні­муму можливість апеляційного перегляду судових рішень. Адже не кожна особа, права якої порушені нормативно-правовим ак­том, має можливість знайомитися з офіційними виданнями. На підтвердження цієї точки зору є наочні приклади щодо правил паркування транспортних засобів у м. Києві, підвищення та­рифів на комунальні послуги, які засобами масової інформації надшироко коментуються, але ніхто їх не бачив оприлюднени­ми в офіційних виданнях, і, до речі, спроба вирішення цих про­блем у судовому порядку, скажемо відверто, проводилася, в ре­зультаті чого питання вирішення їх перейшло в політичну пло­щину, побудовану не на нормах права, а на емоціях, суперництві лідерів політичних партій, блоків, коаліцій. Добре, що хоча б таким шляхом вирішуються наболілі суспільні питання.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду пер­шої інстанції, їх відповідність фактичній та юридичній стороні адміністративної справи. При цьому об'єктом перегляду є пра­вильність встановлення фактів і оцінки доказів, а також тлума­чення і застосування норм матеріального і процесуального пра­ва у тому самому обсязі, що й суд першої інстанції (див. зміст ст. 196 КАСУ).

Реалізація права на апеляційне оскарження з додержанням зазначених у законі умов призводить до відкриття апеляційно-

ГЛАВА 14