ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ


 


позову. Тому суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеля­ційну скаргу, має всі повноваження ухвалити нове рішення по суті справи або змінити судове рішення, ухвалене судом пер­шої інстанції і лише в окремих випадках, передбачених ст. 204 КАС України апеляційний суд може скасувати судове рішен­ня і направити справу на новий розгляд до суду першої інс­танції.

Судові рішення, якими апеляційний суд вирішує апеляцій­ну скаргу, викладаються у формі постанови або у формі ухвали, зміст яких наведено відповідно у статтях 207 і 206 КАС України і набирають законної сили з моменту їх проголошення (ч. 5 ст. 252 КАСУ) та є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ, органі­зацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і під­лягають виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАСУ).

У формі постанови відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції приймає рішення в двох випадках:

1) при зміні постанови суду першої інстанції;

2) при прийнятті нової постанови по суті позовних вимог, які суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє.

У формі ухвали суду апеляційної інстанції (ст. 205 КАСУ) приймає рішення у випадках:

1) з усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали, що встановлює загальне правило і цілком співпадає з положеннями ч. 2 ст. 158 КАС України;

2) за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеля­ційної інстанції постановляє ухвалу в разі:

 

— залишення апеляційної скарги без задоволення, а судо­вого рішення — без змін (ст. 200 КАСУ), якщо суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права;

— зміни ухвали суду першої інстанції (ст. 202 КАСУ), під­ставами чого є: а) правильне по суті вирішення справи чи пи­тання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; б) вирішення не всіх позовних вимог або питань;

— скасування судового рішення і постановления нової ух­вали (ст. 202 КАСУ), підставами чого є: а) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; б) недове-


деність обставин, що мають значення для справи, які суд пер­шої інстанції вважає встановленими; в) невідповідність вис­новків суду обставинам справи; г) порушення норм матеріаль­ного або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. При цьому слід вернути увагу, що йдеться про скасування рішення суду першої інстанції як у формі ухвали, так і у формі постанови;

— скасування судового рішення і залишення позовної за­яви без розгляду або закриття провадження у справі (ч. 1 ст. 203 КАС України), підставами чого є правила, встановлені стаття­ми 155 і 157 КАС України. На цих підставах апеляційний суд може скасувати як ухвалу, так і постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду.

— визнання судового рішення нечинним і закриття прова­дження у справі (ч. 2 ст. 203 КАСУ), підставами чого є: а) су­дом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішен­ня, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення;

— скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції (ст. 204 КАСУ), підставами чого є: а) справу розглянуто і вирішено неповноважним судом; б) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід; в) судове рішення ухвалене чи підписане не тим суддею, який розглянув справу.

Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які бе­руть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 КАС України.

У випадках, встановлених ст. 166 КАС України, суд апеля­ційної інстанції може постановити окрему ухвалу. Окрема ухва­ла апеляційного суду — це своєрідна реакція суду на виявлені порушення закону суб'єктами владних повноважень, їх посадо­вими особами. Суд направляє її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону, для виховання осіб у дусі поваги до закону. Суб'єкти владних повноважень, їх поса­дові особи повинні певним чином реагувати на окрему хвалу й вжити заходів щодо усунення порушень закону. У разі невжит­тя заходів щодо окремих ухвал суд може ставити питання про притягнення відповідно до ст. 1856КУпАП до адміністративної відповідальності.