позову. Тому суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу, має всі повноваження ухвалити нове рішення по суті справи або змінити судове рішення, ухвалене судом першої інстанції і лише в окремих випадках, передбачених ст. 204 КАС України апеляційний суд може скасувати судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судові рішення, якими апеляційний суд вирішує апеляційну скаргу, викладаються у формі постанови або у формі ухвали, зміст яких наведено відповідно у статтях 207 і 206 КАС України і набирають законної сили з моменту їх проголошення (ч. 5 ст. 252 КАСУ) та є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАСУ).
У формі постанови відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції приймає рішення в двох випадках:
1) при зміні постанови суду першої інстанції;
2) при прийнятті нової постанови по суті позовних вимог, які суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє.
У формі ухвали суду апеляційної інстанції (ст. 205 КАСУ) приймає рішення у випадках:
1) з усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали, що встановлює загальне правило і цілком співпадає з положеннями ч. 2 ст. 158 КАС України;
2) за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі:
— залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення — без змін (ст. 200 КАСУ), якщо суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права;
— зміни ухвали суду першої інстанції (ст. 202 КАСУ), підставами чого є: а) правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; б) вирішення не всіх позовних вимог або питань;
— скасування судового рішення і постановления нової ухвали (ст. 202 КАСУ), підставами чого є: а) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; б) недове-
деність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; в) невідповідність висновків суду обставинам справи; г) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. При цьому слід вернути увагу, що йдеться про скасування рішення суду першої інстанції як у формі ухвали, так і у формі постанови;
— скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі (ч. 1 ст. 203 КАС України), підставами чого є правила, встановлені статтями 155 і 157 КАС України. На цих підставах апеляційний суд може скасувати як ухвалу, так і постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду.
— визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі (ч. 2 ст. 203 КАСУ), підставами чого є: а) судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення;
— скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції (ст. 204 КАСУ), підставами чого є: а) справу розглянуто і вирішено неповноважним судом; б) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід; в) судове рішення ухвалене чи підписане не тим суддею, який розглянув справу.
Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 КАС України.
У випадках, встановлених ст. 166 КАС України, суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу. Окрема ухвала апеляційного суду — це своєрідна реакція суду на виявлені порушення закону суб'єктами владних повноважень, їх посадовими особами. Суд направляє її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону, для виховання осіб у дусі поваги до закону. Суб'єкти владних повноважень, їх посадові особи повинні певним чином реагувати на окрему хвалу й вжити заходів щодо усунення порушень закону. У разі невжиття заходів щодо окремих ухвал суд може ставити питання про притягнення відповідно до ст. 1856КУпАП до адміністративної відповідальності.