ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

 

3) відмовлення у поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку — ч. З ст. 102 КАС України;

4) відмову у відкритті провадження (апеляційного проваджен­ня) в адміністративній справі — статті 109, 189 КАС України;

5) залишення позовної заяви (заяви про апеляційне оскар­ження, апеляційної скарги) без розгляду — статті 155, 186 КАС України;

6) зупинення провадження у справі — ст. ст. 156 КАС Ук­раїни;

7) закриття провадження у справі — ст. 157 КАС України.
Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до

касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Обмеження кола ухвал судів першої та апеляційної інстан­ції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ґрун­тується на тому, що:

а) суд касаційної інстанції перевіряє рішення судів нижчого
рівня лише на предмет правильності застосування норм права,
а не нового розгляду справи;

б) суд касаційної інстанції забезпечує правильне та однако­
ве застосування норм матеріального чи процесуального права,
а також формування судової практики;

в) рішення суду касаційної інстанції є остаточним і оскар­
женню не підлягає, а тому воно має бути на високому рівні
правового обґрунтування, яке б відповідно ідеям справедли­
вості та верховенства права.

Законодавець не передбачає спеціальної процедури оскаржен­ня в касаційному порядку судових рішень щодо виборчого проце­су та процесу референдуму («виборчих спорів»). Для таких спорів рішення суду апеляційної інстанції є остаточним (ч. 9 ст. 177 КАСУ). Воно й не дивно. Чи потрібне відміняти (скасовувати) рішення суду, яке вступило в законну силу, після закінчення ви­борчого процесу? Проте, якщо ріїпення суду першої та апеляцій­ної інстанції, прийняті з порушенням норм матеріального чи про­цесуального права, суттєво вплинули на результати виборів, то чому б і не переглянути їх в касаційному порядку. Хоча в юридич­ній літературі має місце твердження, що, виходячи зі швидкоп­линності виборчого процесу, законодавець встановив оскарження рішень з «виборчих спорів» лише в апеляційному порядку¹.

¹ Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посібник для юридичних факультетів та юридичних клінік / За заг. ред. Н. В. Александ-рової, Р. О. Куйбіди. — К.: Конус-Ю, 2006. — С 116.

В касаційній інстанції не може оскаржуватися рішення суду, яке не було предметом розгляду в апеляційній інстанції (ч. 1 ст. 211 КАСУ), а також суд касаційної інстанції не може розгля­дати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції (ч. З ст. 220 КАСУ). З цього випливає, що особи, які не брали участі у справі, але якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право заявляти вимоги, що не були заявлені у суді пер­шої інстанції. В такому випадку суд касаційної інстанції пови­нен скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд (ч. З ст. 227 КАСУ), оскільки позовні вимоги, що не були заявлені у суді першої інстанції, потребують додаткового дослідження фактичних обставин, а це виходить за межі пере­гляду судом касацшної інстанції (ст. 220 КАСУ).

Підставами касаційного оскарження є порушення або не­правильне застосування норм матеріального чи процесуально­го права. Порушення норм матеріального права полягає в тому, що суд при прийнятті рішення не застосував закон, який треба було застосувати, або застосував помилково інший закон, або суд неправильно витлумачив матеріальну норму, або було за­стосовано нечинні норми. Порушення норм процесуального права полягає в тому, що суд порушив порядок ведення судо­вого процесу, порушено предметну, територіальну та інстан-ційну підсудність, порушено порядок і строки розгляду і вирі­шення адміністративних справ тощо.

Реалізація права на касаційне оскарження з додержанням зазначених у законі порядку, умов та строків призводить до відкриття касаційного провадження. Касаційне провадження — це врегульований законом про адміністративне судочинство комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесуаль­них дій з перегляду постанов і ухвал судів першої та апеляцій­ної інстанції, що набрали законної сили на предмет їх відповід­ності нормам матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження складається з кількох стадій (еле­ментів):

1) відкриття касацшного провадження;

2) підготовка справи до касаційного розгляду;

3) попередній розгляд справи;

4) касаційний розгляд справи у судовому засіданні;

5) судові рішення та їх ухвалення (постановления).