— судові рішення, що оскаржуються;
— обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;
— вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
— клопотання особи, що подає скаргу;
— перелік матеріалів, які подаються.
Касаційна скарга, так само як і заперечення на касаційну скаргу, можуть містити клопотання учасників процесу про розгляд справи за їх участю. Брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції чи ні — це право особи, яка подає касаційну скаргу, а також інших учасників судового процесу. Враховуючи обов'язковість присутності учасників процесу в суді касаційної інстанції право брати участь у судовому засіданні реалізується лише шляхом подання до суду касаційної інстанції клопотання в касаційній скарзі про участь у судовому засіданні. Така вимога закону орієнтує суд на кількість учасників процесу, для проведення якого вирішуються відповідні організаційні питання.
За відсутності такого клопотання вважається, що учасники -процесу не бажають взяти участь у судовому засіданні й касаційна скарга буде розглядатися колегією суддів без їх участі (ч. З ст. 213; ч. З ст. 216; ч. З ст. 217 КАСУ). Отже, ще раз нагадуємо, що присутність осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні касаційного суду є їх правом, а не обов'язком. Звісно, що особиста присутність сторін у судовому засіданні полегшує розгляд справи, надає можливість суду уточнити певні обставини справи. Однак відсутність сторін, а також неприбуття інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 4 ст. 221 КАСУ), у судовому засіданні не перешкоджають судовому розгляду справи, а справа розглядається за наявними матеріалами.
Питання, чи може особа, яка не подавала клопотання про участь у розгляді справи ані у касаційній скарзі, ані у запереченні на касаційну скаргу, бути присутньою у суді касаційної інстанції під час розгляду справи, в якій вона є учасником, залишається дискусійним і невизначеним, оскільки в законі заборони на присутність без попереднього клопотання немає.
Касаційна скарга за загальним правилом підписується стороною, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження (статті 56-61 КАСУ).
До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої апеляційної інстанції (ч. 5 ст. 213 КАСУ).
Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Судця-доповідач у п'ятиденний строк вирішує питання щодо прийняття одного із наступних рішень, яке постановляється ухвалою про:
1) залишення касаційної скарги без руху;
2) повернення касаційної скарги скаржникові;
3) відмову у відкритті касаційного провадження у справі;
4) відкриття касаційного провадження.
Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач постановляє у разі якщо:
— касаційну скаргу та додатки до неї подано без додержан
ня встановлених ст. 213 КАС України вимог;
— касаційну скаргу подано з порушенням установлених
форми та структури;
— не сплачено судовий збір.
В ухвалі зазначаються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення та встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали негайно надсилається особі, що звернулася з касаційною скаргою, для усунення недоліків.
Ухвалу про повернення касаційної скарги скаржникові згідно з правилами ст. 108 КАС України судця-доповідач постановляє у разі якщо:
—не усунуті у встановлений строк недоліки касаційної скарги;
—особа, що її подала, до відкриття провадження подала заяву про відкликання касаційної скарги;
—касаційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
—касаційну скаргу від імені особи, яка бере участь у справі, подано особою, яка не має повноважень не ведення справи;
—касаційну скаргу подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (ч. З ст. 214 КАСУ).
Ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження згідно з правилами ч. 4 ст. 214 КАС України суддя-доповідач постановляє у разі якщо: