— справа не підлягає касаційному розгляду в порядку адміністративного судочинства;
— справа не переглядалася у апеляційному порядку;
— є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення;
— є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення.
У літературі висловлюється думка, що за аналогією суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із касаційною скаргою, якщо спірні правовідносини не допускають правонас-тупництва1. Так, дійсно, правилами ст. 109 КАС України передбачено відмову у відкритті адміністративного провадження за вказаними підставами. Проте законодавець у касаційному провадженні не робить відповідних посилань за аналогією. Можливо, на стадії касаційного оскарження перегляд справи здійснюється за фактичними матеріалами і справа вирішується за суттю з метою доведення справи до її логічного завершення навіть за відсутності скаржника.
Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Ухвалу про відкриття касаційного провадження суддя-до-повідач постановляє у разі відсутності зазначених у законі перешкод і одночасно витребує адміністративну справу із адміністративного суду, в якому вона знаходиться.
Копії ухвали про відкриття касаційного провадження надсилаються особам, які беруть участь у справі, разом із копіями касаційної скарги, інформацією про їх права та обов'язки і встановлюється строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. Власне з цих дій судді-допові-дача починається підготовка справи до касаційного розгляду.
Підготовка справи до касаційного розгляду здійснюється суд-дею-доповідачем протягом десяти днів після відкриття касацій-
1 Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посібник для юридичних факультетів та юридичних клінік / За заг. ред. Н. В. Александ-рової, Р. О. Куйбіди. — К.: Конус-Ю, 2006. — С 118.
ного провадження шляхом вчинення ним низки процесуальних дій, а саме:
— з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;
— надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі;
— встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
— вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;
— вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження у суді касаційної інстанції;
— вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
— вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. На нашу думку, до інших питань щодо підготовки справи до касаційного розгляду можна віднести: а) прийняття заперечення на касаційну скаргу, зміст і форма якого встановлені ст. 216 КАС України; б) вирішення питання про приєднання до касаційної скарги — ст. 217 КАС України тощо.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до попереднього розгляду у суді касаційної інстанції.
Попередній розгляд справи здійснюється колегією суддів протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі (ст. 220і КАС України). Попередній розгляд запроваджено з метою прискорення розгляду адміністративних справ у суді касаційної інстанції. В цьому зв'язку суддя-доповідач доповідає колегії суддів про наявність обставин, необхідних для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, якщо за результатами доповіді судді-доповідача буде встановлено, що:
— відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, тобто суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушення матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, касаційний суд відхиляє касаційну скаргу і залишає судове рішення без змін;
— є підстави, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, тобто суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального чи процесуального
ГЛАВА 14
ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ
права, які призвели до постановления незаконної ухвали, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення.
Однак, якщо відсутні зазначені підстави, а у справі є необхідність досліджувати нові докази або встановлювати обставини щодо порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а також, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні.
Касаційний розгляд справи у судовому засіданні здійснюється колегією суддів у складі не менше п'яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених касаційним провадженням (ст. 221 КАСУ), які полягають у:
— змісті доповіді судді-доповідача — він доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї;
— порядку вступу осіб, які беруть участь у справі, — першій надається слово особі, що подала скаргу;
— наслідках неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду — таке неприбуття не перешкоджає судовому розгляду справи.
Встановлена ч. З ст. 213, ч. З ст. 216 та ч. З ст. 217 КАС України презумпція касаційного розгляду справи без участі сторін надає можливість проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження (ст. 222 КАСУ). Письмове провадження провадиться, якщо жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про вирішення справи за її участю у судовому засіданні. Під час письмового провадження колегією суддів вивчається касаційна скарга, заперечення на неї, інші матеріали, що є у справі, та ухвалюється судове рішення без проведення судового засідання. Копія постанови суду касаційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів із моменту їх підписання колегією суддів.
Порядок ведення судового засідання, а також розгляд справи в порядку письмового провадження визначається головуючим у цьому засіданні суддею за правилами розгляду справи судом першої інстанції та відповідно до ст. 221 КАС України.
До закінчення касаційного розгляду адміністративної справи в будь-який час особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від касаційної скарги або змінити її (ст. 118 КАСУ). Однак відмова від скарги або її зміна може бути здійснена за
умов якщо:
— постанова або ухвала суду не була оскаржена в касаційному порядку іншими особами;
— відсутні заперечення інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги.
У разі зміни касаційної скарги особами, що беруть участь у справі, надається час, достатній для вивчення змінених вимог і подання заперечення на касаційну скаргу.
Позивач також може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.
У разі відмови від касаційної скарги, а також відмови від позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття провадження відповідно до вимог статей 112, 113 КАС України.
Судові рішення та їх ухвалення (постановления). Всі судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються і оприлюднюються за правилами, що встановлені для суду першої інстанції (статті 160 і 167 КАС України).
За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції відповідно до повноважень, встановлених ст. 223 КАС України, та на підставах, визначених статтями 224—229 КАС України, приймає рішення. Рішення суду касаційної інстанції за своєю юридичною природою є актом застосування права, який грунтується на підтвердженні судом фактів, прав та обов'язків заінтересованих осіб. Рішення суду також є юридичним фактом, який тягне за собою виникнення, зміну чи припинення адміністративних правовідносин, підлягає обов'язковому виконанню. З цієї точки зору рішення суду виступає як нормативний акт, як джерело права. Проте виникнення, зміна чи припинення адміністративних правовідносин, обов'язковість виконання судового рішення — це лише його властивість, зовнішня процесуальна форма поновлення порушеного права, форма захисту прав, інтересів та обов'язків заінтересованих осіб. Тому цілком вірне визначення, що судове рішення — це правозастосовчий акт оформлений у вигляді