Про адміністративні правопорушення

З метою забезпечення законності, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи законодавець досить повно визначає права і обов'язки кожного із учасників прова­дження в справах про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідаль­ності має право:

1) знайомитися з матеріалами справи та давати пояснення у справі, що дозволяє особі мати певне, відповідне та чітке уявлення, за порушення норм якого нормативного акта чи за вчинення яких протиправних дій вона притягається до ад­міністративної відповідальності;

2) надавати докази своєї невинуватості, брати участь в оцін­ці доказів, заявляти письмові або усні клопотання, висловлю­вати власні думки, наводити пояснення, визнавати чи не ви­знавати наведені докази, вимагати залучення свідків, якщо вони є, призначення експертизи, витребування довідок, доку­ментів тощо;

3) виступати рідною мовою і користуватися послугами пере­кладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;

4) користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, користуватися рідною мовою та послугами перекладача. Проте законодавець не уточнює, на якій стадії провадження особа, яка притягається до адміністративної від­повідальності, може користуватися юридичною допомогою, а лише встановлює, що у розгляді справи можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права (ст. 271 КУпАП). Отже, зі змісту цієї норми на стадії порушення справи (складання протоколу) особа ніби не може користуватися юридичною до­помогою, що на практиці мають місце дискусії між адвокатом і органом (посадовою особою) адміністративно-деліктної юрис­дикції щодо участі захисника у справі на стадії порушення ад­міністративного провадження, тоді як ст. 59 Конституції Украї­ни встановлює, що кожен має право на правову допомогу як норму прямої дії;

5) оскаржувати постанову в справі в порядку і строк, вста­новлені статтями 288 і 289 КУпАП;

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

6) відмовитися від підписання протоколу, викласти мотиви своєї відмови від його підписання, а також подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу (ч. З ст. 256 КУпАП).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідаль­ності за порушення, передбачені ч. 1 ст. 44, статтями 51, 146, 160, 160², 173, ч. З ст. 178, статтями 185, 185^і, ч. 1 ст. 185³, стат­тями 185⁷ і 187 КУпАП, статтями 7—11 Закону України «Про боротьбу з корупцією», зобов'язана з'являтися на виклик орга­ну внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду для розгляду справи про ад­міністративні правопорушення.

Потерпілий, як і особа, що притягається до адміністратив­ної відповідальності, з моменту складання протоколу про ад­міністративне правопорушення, в якому зазначена особа по­терпілого, має право:

1) знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення у справі, надавати докази заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди;

2) заявляти клопотання про залучення до справи свідків, якщо вони є, призначення експертизи, перекладача, витребу­вання довідок, документів тощо;

3) користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги; користуватися послугами перекладача;

4) оскаржувати постанову в справі в порядку і строк, вста­новлені статтями 288 і 289 КУпАП.

У зв'язку з тим, що потерпілому можуть бути відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню у даній справі, він може бути допитаний як свідок. У такому випадку потерпі­лий зобов'язаний: з'явитися на виклик органу (посадової осо­би), у провадженні якої перебуває справа в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі й відповісти на поставлені запитання. В літературі застері­гається, що необхідно враховувати особливості психічного сприйняття обставин правопорушення потерпілим, адже він постраждав від цих дій і може бути зацікавленим у вирішенні справи¹.

Законний представник — особа, яка представляє інтереси неповнолітнього або особи, що через свої фізичні або психічні

¹ Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. — Харьков: Одиссей, 2000. — С. 894.